Торевтика
Торевтика — мистецтво рельєфної обробки скульптурних художніх виробів з металу. Поширене з античних часів.
Найчастіше торевтикою називають обробку виробів шляхом карбування або тиснення. Іноді цим терміном позначають й обробку литих виробів.[1] Відомим давньогрецьким майстром торевтики був помічник Фідія — Міос.
Сучасні майстри перської торевтики[ред. | ред. код]
Майстер Бахрам Ельясі, який унікальний у своїх роботах і має першокласне мистецтво та шедеври у всьому світі, - гравер у стилі Ісфахані. Його назвали гравером Фарщияна. Бахрам ельясі Робота в колекції Саадабада, робота в колекції Музею сучасного мистецтва в Тегерані, робота в Музеї війни, робота в музеї Ісламська конференція та два роботи під назвою "Поло" зберігаються в Державному музеї штату Юта в Америці майстер Алі Рахімі був одним із відомих майстрів гравіювання та має новий стиль.[2]
_%D8%A7%D8%AB%D8%B1_%D8%A7%D8%B3%D8%AA%D8%A7%D8%AF_%D8%A8%D9%87%D8%B1%D8%A7%D9%85_%D8%A7%D9%84%DB%8C%D8%A7%D8%B3%DB%8C.jpg){kind=link}
(Його спеціальні роботи з гравіювання включають від 10 до 15 різних професійних персонажів, пов’язаних з історичним періодом. Кожен персонаж прийшов зі своїм унікальним одягом та аксесуарами. Поряд із зображеннями дерев, квітів та курей у галузі роботи, забитих на сферичних та конічних Нарешті, він помер у 1372 р. і був похований в (Сад Резван) в Ісфахані.[3]
Українські майстри[ред. | ред. код]
У середині 17 століття творив визначний мідеритник й офортист Олександр Тарасевич, який виховав у Вільні й Києві плеяду майстрів: Леонтій Тарасевич, І. Щирський, Л. Крщонович, С. Ялиновський, Д. Галаховський, І. Реклинський, І. Стрельбицький, З. Самойлович, М. Семенів, Федір, Тит, а поза Україною: В. Вощанко, М. Карнавський, Г. Тепчегорський, І. Стекловський та ін.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Велика радянська енциклопедія
- ↑ Given, Michael (1 липня 2001). Social Transformations in Archaeology: Global and Local Perspectives. By Kristian Kristiansen and Michael Rowlands. American Journal of Archaeology. Т. 105, № 3. с. 539—540. doi:10.2307/507373. ISSN 0002-9114. Процитовано 8 вересня 2022.
- ↑ Venedikov, Ivan (1986). The Odrysian Kings and the Treasure From Rogozen. Southeastern Europe. Т. 13, № 1. с. 55—82. doi:10.1163/187633386x00041. ISSN 0094-4467. Процитовано 8 вересня 2022.