Торпеда часу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Торпеда часу
пол. Torpeda czasu. Powieść fantastyczna
Жанр наукова фантастика
Форма роман
Автор Антоній Слонімський
Мова польська
Опубліковано 1923
Видавництво Ignis
Видання 1924

«Торпеда часу: Фантастичний роман» (пол. Torpeda czasu. Powieść fantastyczna) — науково-фантастичний роман Антонія Слонімського. Опублікований у другій половині 1923 р. у 281—352 номерах американської польськомовної газети Kurier Polski[en] («Польський Кур'єр»). Окремим виданням роман вийшов наступного року у видавничому товаристві Ignis[pl], проілюстрований Тадеушем Ґроновським[pl][1].

Сюжет[ред. | ред. код]

Науковець XXII століття професор Панктон винайшов «торпеду часу» — машину, що уможливлює подорожувати в часі. Герой, веденний шляхетними спонуканнями, разом з товаришами вирішує вирушити у Францію XVIII століття — щоб запобігти наполеонівським війнам, зміцнити демократію і сприяти розвитку людства. Йому вдається усунути Наполеона від влади, проте, внаслідок несподіваних обставин і реакції сучасників він не реалізує свого плану. Після невдалої місії він вирішує повернутися у 2123 рік, але протягом зворотньої подорожі розпливається у ніщо — змінений хід історії призводить до того, що герой взагалі не міг народитися у XXI столітті.

Персонажі[ред. | ред. код]

  • Професор Панктон (Profesor Pankton) — науковець, винахідник «торпеди часу»
  • Гайдне (Haydnèe) — дочка Панктона
  • Тольн (Toln) — історик, знавець наполеонівської епохи
  • Герсей (Hersey) — журналіст

Історичні особи[ред. | ред. код]

Проблематика[ред. | ред. код]

Одна з головних проблем, порушених у романі — питання впливу особистості на хід історії. У «Торпеді часу» ця тема проявляється, передусім, у сюжетній лінії професора Панктона.

Згідно з Анджеєм Стоффом, одним з дослідників роману Слонімського, автор тому вимусив свого героя програти, що до задуму твору входила полеміка з концепцією історії як сукупністю подій, спричинених видатними особистостями. Стофф також стверджує, що роман — тінь сумніву у вирішальної ролі освіти (яку розуміють як підвищення інтелектуального рівня людства й спрямування інтелекту в технологічний прогрес)[2].

Автор у своєму творі полемізує з постулатами позитивістичної і технологічної утопії, показує крах віри у можливість раціональної, гармонійної, наукової організації як суспільства у цілому, так і просвіченої влади. Таким чином він порушує питання стосунків між технократією і політичною владою. Програш професора як політика повинен бути відповіддю на питання щодо можливості правління представників науки, і разом з тим, застереженням про потенційну небезпеку політичних і соціальних експериментів над суспільством.

Проте, слід зауважити, що у «Торпеді часу» єдиним слушним розв'язанням проблеми, з погляду оповідача, є поступове підвищення освітнього рівня і свідомості серед людей. На це наводять міркування професора Панктона і Герсея наприкінці їхньої часової подорожі. Запропоновані зміни треба впроваджувати поступово, шляхом еволюції — не можна діяти примусом на суспільство.

Польські видання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. P. Pietrych. Młodzieńcza twórczość Antoniego Słonimskiego. Teksty i konteksty. — Kielce, 1997. — 209 с.
  2. A. Stoff. Porachunki ze światem (O powieściach fantastycznych Antoniego Słonimskiego), w: Lem i inni. Szkice o polskiej science fiction. — Bydgoszcz, 1990. — 188 с.
  3. Encyklopedia fantastyki: Torpeda czasu