Торії Котондо
| Торії Котондо | |
|---|---|
 | |
| Народився |
21 листопада 1900 Nihonbashi-Kakigarachōd, Район Чюо, Токіо, Японія |
| Помер | 13 липня 1976 (75 років) |
| Країна |
.svg){kind=small} Японія |
| Діяльність | художник, художник-гравер, художник укійо-е |
| Вчителі | Kiyokata Kaburakid, Torii Kiyotada IVd і Kobori Tomotod |
| Напрямок | Син-Ханга |
| Батько | Torii Kiyotada IVd |
Торії Котондо (яп. 鳥居 言人, відомий ще як Торії Кійотада п'ятий (яп. 五代目 鳥居 清忠), 21 листопада 1900 — 13 липня 1976) — японський художник та ксилограф школи Торії[en]. Він продовжував традиції своєї школи, створюючи портрети акторів кабукі (якуша-е[en]) та виконуючи замовлення для театру кабукі. Його найвідомішими роботами є двадцять один «портрет красивих жінок» (біджін-ґа[en]).
Біографія[ред. | ред. код]
Справжнє ім'я — Сайтō Акіра (斎藤 信). Народився у районі Ніхонбаші міста Токіо. З 15 років навчався у Торії Кійотада четвертого (тодішнього голови школи Торії), у якого перейняв основи виготовлення якуша-е (портретів акторів кабукі). Також вивчав живопис у Кобоі Томоне (з 1914) та у Кійоката Кабураґі (з 1918). Білшість його дереворитів з'явилося у період з 1927 по 1933 роки.[1]
Найбільший вплив на манеру портретів біджін-ґа справила творчість Кійокати Кабураґі та митців руху шін-ханґа, Хашіґучі Ґойо та Шінсуй Іто. У 1925-му році Торії виставляв свої роботи на виставці Інтен, а у 1936-му сімнадцять його принтів взяли участь у виставці, присвяченій шін-ханґа, яку організував Музей мистецтв Толідо.[2]
Робота Торії під назвою «Ранкова зачіска» (朝寝髪, 1930) вважалася занадто провокативною на думку органів влади. Оригінальний наклад складав сто копій, сімдесят з яких встигли продати, а решту тридцять було знищено.[3]
Після смерті Кійотади четвертого у 1941-му році він стає головою школи Торії (восьмим за рахунком) і отримує нове ім'я — Кійотада п'ятий.[1] Котондо викладав в Університеті Ніхон з 1966 по 1972.[1]
Роботи Котондо не були дуже популярними серед колекціонерів за його життя. Але вже після смерті відбулася переоцінка його творчості й вартість робіт помітно зросла.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Merritt та Yamada, 1995, с. 155.
- ↑ Torii Kotondo (1900—1976) The Lavenberg Collection of Japanese Prints
- ↑ Harris, 2011, с. 85.
- ↑ Harris, 2011, с. 78.
Джерела[ред. | ред. код]
- Harris, Frederick (2011). Ukiyo-e: The Art of the Japanese Print. Tuttle Publishing. ISBN 978-4-8053-1098-4.
- Merritt, Helen; Yamada, Nanako (1995). Guide to Modern Japanese Woodblock Prints: 1900-1975. University of Hawaii Press. ISBN 978-0-8248-1732-9.