Торії Кійонобу Старший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Торії Кійонобу Старший
鳥居 清信
Torii Kiyonobu I - Courtesan and Two Attendants - 1965.921 - Art Institute of Chicago.jpg
«Куртизанка і дві служниці»
Ім'я при народженні Сьобей
Народився бл. 1664
Осака
Помер 22 серпня 1729
Едо
Підданство Японія
Діяльність художник
Відомий завдяки художник
Рід Торії
Батько Торії Кійомото
Діти 1 син

Торії Кійонобу Старший (бл. 1664 — 22 серпня 1729) — японський художник, гравер періоду Едо у жанрі укійо-е. Став засновником малярської школи Торії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Другий син Торіі Кіёмото, відомого актора Кабукі й виробника театральних афіш і плакатів. Кійонобу народився близько 1664 року в Осаці. Навчався в батька виготовляти афіші й плакати. У 24 роки перебрався з родиною до Едо. На той час був художником-початківцем. Згодом опинився під творчим впливом художника Хісікава Моронобу, але постійно шукав власний стиль. Також став займатися ілюструванням книг.

У 1687 році вийшла в світ перша ілюстрована ним книга, а приблизно в 1700 р Кійонобу створив свою першу гравюру ручної розмальовки за мотивами, навіяним спектаклями Кабукі. Незабаром стали модними портрети акторів його роботи. У 1710 році він видав книгу з портретами куртизанок і красунь Йосівари.

Театральні художники довгий час дотримувалися техніки, яку він розробив. Найбільш уславилися серед його учнів Торії Кійомасу, Торії Кійоміцу, Торії Кійосіґе.

Творчість[ред. | ред. код]

Красуня в чорному"

Торії Кійонобу Старший створив власний стиль і став родоначальником жанру якуся-е — портретів акторів на афішах. плакатах і в станковій гравюрі. Малював у великих форматах, які потім розфарбовував від руки. Новаторство полягало в зображенні героїв в більшій експресивності. Художник зображував акторів в кульмінаційні, драматичні моменти вистави. Для того щоб надати композиціям велику пристрасть Торії Кійонобу винайшов особливий тип малюнка мімідзуґакі («хробакоподібні»): хвилясті лінії, що чергуються тонкими і товстими рисками з поєднанням з гротескним зображенням м'язів рук і ніг (хьотан-асі). Акторів зображував в спеціально прийнятих ними позах («міе») в ролі арагото (хоробрих героїв). Героїв художник фарбував помаранчевим коліром, який вважався шляхетним, а лиходії зображував — синім. Найвідомішим є зображення актора Цуцуй Кітідзюро

Також створював роботи в жанрі бідзінага. Образи його красунь відрізнялися від портретів лідера цього жанру Кайґецудо Андо. Вони демонстрували силу мистецького хисту майстра, який поклав початок новому напряму в жіночому портреті. Прикладом цього є картина «Красуня в чорному».

Крім того, виготовляв ілюстрації до друкованих книг, що зображували драми кабукі, а також видавав окремі гравюри. Чорно-біле відтиснення великого формату тонирував від руки охрою або кіноваром різних відтінків. Опублікував 2 об'ємних альбоми гравюр «Фюрю йомо бйобу» і «Кейсей ехон».

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hickman, Money (1993). «Enduring Alliance: The Torii Line of Ukiyo-e Artists and Their Work for the Kabuki Theatre.» Fenway Court, 1992. Boston: Isabella Stewart Gardner Museum.
  • Tadashi Kobayashi, Mark A. Harbison, Ukiyo-e: an introduction to Japanese woodblock prints, Kodansha International, 1997
  • Hélène Bayou, Images du Monde Flottant — Peintures et estampes japonaises XVIIe — XVIIIe siècles, 2004 (ISBN 2-7118-4821-3)