Торі Еймос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Торі Еймос
Tori Amos
Торі Еймос
Основна інформація
Повне ім'я Майра Елен Еймос
Дата народження 22 серпня 1963(1963-08-22) (52 роки)
Місце народження Ньютон, Північна Кароліна, США
Роки активності 1979 - по теперішній час
Співацький голос мецо-сопрано
Інструменти Фортепіано, клавесин, клавікорд, орган Хаммонда, вокал
Мова англійська
Жанри піано-рок
альтернативний рок
барокко-поп
арт-рок
Колективи Y Kant Tori Read
Лейбли Atlantic Records
Epic Records
Rhino Entertainment
toriamos.com
everythingtori.com
Commons-logo.svg Файли у Вікісховищі

Торі Еймос (англ. Tori Amos), справжнє ім'я Мáйра Éлен Éймос (англ. Myra Ellen Amos; народилась 22 серпня 1963 року) — американська співачка, піаністка і автор пісень, що з'єднала в своїй творчості (згідно з Allmusic) елементи альт-, фольк — і прог — року, джаз а, експериментальної електроніки, впливу Джоні Мітчелл і Кейт Буш[1]. Основним акомпануючою інструментом для Еймос є, як правило, фортепіано. До 2005 року в усьому світі було продано 12 мільйонів її альбомів[2].

Біографія[ред.ред. код]

Майра Елен Еймос народилася 22 серпня 1963 року в Ньютоні, штат Північна Кароліна, в сім'ї священика методистського доктора Едісон Еймоса (який мав франко — шотландські корені) і Мері Елен, уродженки південних штатів, в жилах якої текла кров індіанців черокі. Від діда по материнській лінії вона успадкувала інтерес до природи, музики та містиці. Родичі по батьківській лінії привнесли в сім'ю суворе релігійне виховання. З раннього дитинства Торі почала сЕймостійно підбирати мелодії на фортепіано. У п'ять років вона пройшла прослуховування і вступила до підготовчої школи в Балтіморі, яку залишила в одинадцятирічному віці, коли захопилася рок-н-ролом і втратила інтерес до класики[1][3].

10 вересня 1984 Торі вирушила до Лос-Анджелесу, де облаштувала власну невелику студію звукозапису та зібрала власну рок-групу Y Kant Tori Read, до складу якої увійшли Стів Ферріс (що грав до цього в Mr. Mister), Кім Баллард (екс-Poco) і Метт Сорум, майбутній барабанщик Guns N'Roses[4]. Тут, у січні 1985 року з нею сталася трагедія, що наклали відбиток на всі ранню творчість: вона була зґвалтована[1].

Y Kant Tori Read[ред.ред. код]

У 1987 році Торі Еймос підписала контракт з Atlantic Records і приступила до роботи над першим альбомом з продюсером Джо Чикареллі, відомим по співпраці з такими виконавцями, як Френк Заппа, Пат Бенатар і Дінго Бойнго. До її складу до цього часу, крім Сорума входили Стів Кейтон (англ. Steve Caton, пізніше грав на всіх її альбомах до 1999 року), басист Бред Кобб і клавішник Джим Таубер. Першим синглом був випущена пісня «The Big Picture» («Cool On Your Island» на звороті), кліп до нього зняв режисер Марті Коллнер (котрий працював також з Aerosmith і Whitesnake).

Альбом Y Kant Tori Read вийшов наприкінці травня 1988 року; до цього моменту група вже розпалася. Реакція преси (на цей «невиразний поп-метал», згідно з Allmusic) протверезива співачку[1].

« Я прагнула в той час до визнання, замість того, щоб створювати музику, в якій я вірила. Коли ми провалилися, тільки тоді я зрозуміла, що вся ця затія була побудована на піску, аж ніяк не на рок. Якщо прагнути тільки до слави, можна втратити чуття, втратити причину, по якій ти створюєш музику. Слава повинна супроводжувати творчість, а не бути її стрижнем  »

 — згадувала вона[3].

В кінці 1989 року Atlantic Records вирішили дати Еймос другий шанс і запропонували до березня наступного року підготувати матеріал для нової платівки. Перший набір її нових пісень був лейблом відкинутий. На початку 1990 року співачка приступила до співпраці з продюсером Девідом Сіджерсона, який, прослухавши деякі її нові пісні ( «Take To The Sky», «Leather»), схвалив вибраний нею напрямок. Записану нею касету Atlantic відіслали їй назад. У співпраці з Еріком Россе вона підготувала ще 4 композиції («Girl», «Precious Things», «Tear In Your Hand», «Little Earthquakes»). Лише після цього лейбл схвалив підготовку альбому і наприкінці 1990 року відправив співачку до Лондона, в розпорядження своєї дочірньої компанії EastWest Records[3].

Прибуття в Лондон[ред.ред. код]

У Лондоні Еймос дала кілька концертів у невеликих клубах і справила на глядачів враження чистим голосом і професійною грою на фортепіано. Влітку 1991 року, під враженням перегляду фільму «Тельма і Луїза» і власні спогади про потрясіннях юності, вона написала нову пісню «Me And A Gun», в той же вечір виконавши її зі сцени а капела, знову мало сильний ефект. Лейбл EastWest прийняв рішення випустити дебютний альбом співачки в 1992 році і це рішення було схвалено Доу Морісом з Atlantic, який прилетів до Англії спеціально, щоб прослухати підготовлений матеріал.

У листопаді 1991 року «Me And A Gun» був випущений на EP (з «Silent All These Years») і реліз був помічений британською пресою. В кінці листопада з другої з цих пісень, Еймос вперше з'явилася на британському ТБ, в програмі Джонатана Росса[3].

Little Earthquakes[ред.ред. код]

Альбом Little Earthquakes вийшов 13 січня 1992 року і піднявся до 15 сходинки в UK Albums Chart. У пресі з'явилися схвальні рецензії, де Торі Еймос порівнювали з Кейт Буш, Дженіс Ієн, Джоні Мітчелл, Шинейд О'Коннор, Маргарет Мері О'Хара і Патті Сміт. «Здається, що Торі Еймос не може запропонувати нічого, крім своєї приголомшливої, гм … геніальності!» — Писав у Melody Maker Джон Чайлз[3]. У США Little Earthquakes вийшов на Atlantic Records в лютому 1992 року, вже після випуску кліпу до пісні «Silent All These Years».

Перший американський виступ Еймос відбулвся 20 квітня 1992 в залі Bottom Line, в Нью-Йорці. Фрагменти цього концерту були згодом включені у відео «Little Earthquakes» (воно вийшло в жовтні того ж року). Виконавши пісню «Crucify» в шоу Девіда Леттермана два дні потому, вона відправилася в турне, в якому дала 18 концертів у США, потім виступила в Канаді і повернулася до Лос-Анджелеса, звідки вилетіла на гастролі до Австралії. 30 липня в Луїсвіллі, Кентуккі, почалося чотиримісячне турне Еймос по США, організоване менеджером Джоном Візерспуном і яке минуло за участі звукорежисера Яна Торна. 9 вересня вона побувала (з батьками) в Лос-Анджелесі на церемонії вручення нагород MTV, де була номінована в категоріях «Кращий новий артист року», «Краще жіноче відео», «Прорив у відео», «Краща кінематографія». Пізньої осені Торі Емос дізналася, що обрана президентом Товариства анонімних жертв сексуального насиння. Тур завершився в листопаді 1992 року концертами в Перті, Мельбурні, Сіднеї (Австралія) і Окленді (Нова Зеландія)[3].

Under The Pink[ред.ред. код]

У 1993 році Еймос побувала в Відні, заручившись підтримкою «Bosendorfer» і з цього часу стала використовуватись цією фірмою роялі. Для роботи над наступним альбомом співачка облаштувала власну студію в Таосі, штат Нью-Мексико. Вона згадувала про цей час:

« Коли я приїхала в Нью Мексико, я відчула там його минуле. Ти стоїш на цих рівнинах і бачиш, як коні спускаються через пагорби, і вся ця земля жива і зберігає в собі всі спогади. Це було ще однією причиною того, що я вирішила записати свій наступний альбом тут.  »

— Торі Еймос, [3]

У студійній роботі взяли участь також співпродюсер Ерік Россі і два інженери - Веб Джонс (гітара, вокал) і Пол Маккенна (бас, ударні). Торі покинула острів лише одного разу, щоб відвідати будинок Резнора Трента в Беверлі Хіллз. Підготувавши матеріал альбому, Еймос повернулася до Лондона, де випустила британський сингл «Cornflake Girl», куди увійшли кавер-версії пісень Джимі Хендрікс а, Біллі Холідей і Джоні Мітчелла. Американським синглом була випущена пісня «God», кліп на яку зняв режисер Мелоді Макденіел.

Альбом Under the Pink вийшов в лютому 1994 року, дебютував на вершині британського хіт-параду і став «золотим» за перший же тиждень. У США альбом був випущений двома місяцями по тому і досяг # 12. Критика по обидва боки океану зазначила майстерність Еймос, яка поєднала різні музичні стилі (поп, джаз, арт-рок, фанк) і зуміла проявити в цих піснях як чуттєвість («Baker Baker» ), так і агресивність («The Waitress»). Багато поставили її в один ряд з Пі Джей Харві і Бйорк, лідерами нової хвилі інтелектуального жіночого року. 24 лютого 1994 співачка почала світове турне в підтримку альбому. У травні вона з'явилася на обкладинках двох музичних журналів: Q і.

2 червня [[1994 року Торі Еймос отримала спеціальну нагороду (за «Me And A Gun») від Кризового центру з проблем насильства - «за чудову роботу, яка дозволила всім нам вільно говорити про будь-яких формах тиску і сексуального насильства» [3]. Вперше подібна нагорода була вручена саме Торі. Незабаром в Вашингтоні Еймос оголосила про те, що заснувала «гарячу лінію довіри» R.A.I.N.N. (Rape, Abuse and Incest National Network).

У липні вона виступила в Балтиморському залі Meyer Hot Hall перед аудиторією, де були присутні професори і студенти консерваторії Пібоді, тієї самої, з якої її виключили в 11 років. Після виступу директор консерваторії Роберт Пірс вручив Торі подяку губернатора штату Меріленд за організацію «гарячої лінії» для жертв сексуального насильства.

Приватне життя[ред.ред. код]

З 22 лютого 1998 Торі Еймос перебуває у шлюбі із звукорежисером Марком Хоулі. У них є дочка Наташа Лоріен Хоулі (народилася 5 вересня 2000 року). На церемонії вшанування лауреатів щорічних премій журналу Q 1992 Торі Емос зізналася Роберту Планту в тому, що в юності мріяла втратити з ним невинність. Він відповів їй: «Не варто випускати час, поки у тебе є бажання, а в мене можливість»[3].

Дискографія[ред.ред. код]

Студійні альбоми[ред.ред. код]

Дата релізу Назва
1988 Y Kant Tori Read
1992 Little Earthquakes
1994 Under the Pink
1996 Boys for Pele
1998 From the Choirgirl Hotel
1999 To Venus and Back
2001 Strange Little Girls
2002 Scarlet's Walk
2005 The Beekeeper
2005 American Doll Posse
2009 Abnormally Attracted To Sin
2009 Midwinter Graces
2011 Night of Hunters
2012 Gold Dust

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Stephen Thomas Erlewine. Tori Amos. www.allmusic.com. Архів оригіналу за 2012-02-05. Процитовано 2009-11-21. 
  2. Прес-реліз (en). Архів оригіналу за 2005-03-08. Процитовано 2009-11-21. 
  3. а б в г д е ж и к Зарубіжна музика 80-х. Торі Еймос (en). Архів оригіналу за 2012-02-05. Процитовано 2009-11-21. 
  4. Y Kant Tori Read. www.allmusic.com. Архів оригіналу за 2012-02-05. Процитовано 2010-08-13. 

Посилання[ред.ред. код]