Тотонікапан (департамент)
Тотонікапан | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ісп. Totonicapán | ||||||||||
| ||||||||||
Адм. центр | Тотонікапан | |||||||||
Країна | Гватемала | |||||||||
| ||||||||||
муніципалітетів | 8 | |||||||||
Офіційна мова | Іспанська | |||||||||
Населення | ||||||||||
- повне | 339 254 (2002) (12) | |||||||||
- густота | 319,75 (4) | |||||||||
Площа | ||||||||||
- повна | 1061 км² (20) | |||||||||
Часовий пояс | UTC−6 | |||||||||
Вебсайт | guatemala.gob.gt/toto.php | |||||||||
Код ISO 3166-2 | GT-TO | |||||||||
| ||||||||||
|
Тотонікапа́н (ісп. Totonicapán) — департамент у західній гірській частині Гватемали. Адміністративний центр департаменту, місто Тотонікапан, розташоване на висоті 2 495 м над рівнем моря.
Це один з найменших за площею департаментів (1061 км²) з високою щільністю населення (373 633 чоловік, 352 людини на км²). Тотонікапан межує з 4 іншими департаментами: на півночі Уеуетенанго, на сході Кіче, на півдні Солола, на заході Кесальтенанго.
Клімат у більшій частині департаменту холодний, але приємний. Найм'якіший клімат у муніципалітетах Санта-Марія-Чикімула та Момостенанго. Особливості клімату Тотонікапан — вітри та тумани, що формують в певні дні особливу мряка, звану місцевими жителями «Salud del Pueblo».
Поселення Тотонікапан були описані ще в 1689 році в книзі Франсиско де Фуентес-і-Гусмана «Флорида, або Вибране нагадування».
У липні 1820 тубільці кіче Тотонікапан повстали проти уряду у відповідь на надмірну данину, накладену іспанським королем Фердинандом VII. Повстання очолили Атанасіо Тзул (ісп. Atanasio Tzul) і Лукас Агілар (ісп. Lucas Aguilar). Після повалення влади Тзул оголосив себе королем незалежної провінції, а Агілар президентом. Їхнє правління тривало близько 20 днів, після чого воно було придушене силами сусіднього департаменту Кетсальтенанго під керівництвом дона Пруденсио Косара (ісп. Prudencio Cózar). Бунтівники були захоплені, висічені і ув'язнені[1].
У 1838—1840 роках Тотонікапан входив у республіку Лос-Альтос.
На території департаменту проживають представники корінної народності кіче, які говорять однойменною мовою. Багато хто, особливо чоловіки, також говорять іспанською[2].
Департамент ділиться на 8 муніципалітетів:
- Сан-Бартоло
- Момостенанго
- Санта-Люсия-ла-Реформа
- Сан-Франсиско-Ель-Альто
- Санта-Марія-Чикімула
- Сан-Андрес-Шекул
- Сан-Крістобаль-Тотоникапан
- Тотонікапан
Основні галузі економіки — сільське господарство, легка промисловість. Вирощуються пшениця, кукурудза, квасоля, картопля, овес, ячмінь та інші культури. Розвинене вівчарство, виробництво вовняних виробів. Також виробляються меблі та керамічні вироби[3].
Важливим транспортним вузлом є Cuatro Caminos (букв. Чотири дороги) — перехрестя автодоріг, провідних у Кесальтенанго, Гватемалу, Гуегуетенанго, Тотонікапан[4].
Серед природних визначних пам'яток Тотонікапан — джерела термальних вод та національний парк у горах Момостенанго.
У Сан-Андрес-Шекул привертає увагу церква, побудована в першій половині XVII століття. У ній змішані стиль бароко і місцеві тубільні та креольські мотиви. Особливо цікавий фасад, на якому зображені більше 250 фігур[2].
- ↑ ATANASIO TZUL (ісп.)
- ↑ а б DEPARTAMENTO DE TOTONICAPAN, SERVICIO DE INFORMACIÓN MUNICIPAL (SIM) (ісп.)
- ↑ Totonicapán [Архівовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ Cuatro Caminos на Картах Google