Тотіла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тотіла
лат. Totila
грец. Τωτίλας
Francesco Salviati - Portrait of Totila, c. 1549.jpg
Народився 516
Тревізо, Венето, Італія
Помер 1 липня 552
Гуальдо-Тадіно, Провінція Перуджа, Умбрія, Італія
·загибель у битві
Громадянство
(підданство)
Королівство остготів
Національність остгот
Діяльність політик
Титул король
Посада Re d'Italia[d] і король остготів[d]
Термін 541—552 роки
Попередник Ерарік
Наступник Тейя
Конфесія аріанство
Рід династія Ільдебада

Тотіла (гот. 𐍄𐍉𐍄𐌹𐌻𐌰, лат. Totila; ? — 552) — король остготів (541552).

Біографія[ред. | ред. код]

Був небожем остготського короля Ільдебада. Стосовно власне імені Тотіли існують протиріччя. Вважається, що це спотворено візантійцями готське ім'я Бадуїла. За іншою версією повним іменем є Тотабадус.

Перша згадка про Тотілу відноситься проти битва 541 року під Тревізієм, де остготи перемогли візантійців. Втім після вбивства Ільдебада у травні того ж року не зміг зайняти трон. Тоді ж Тотіла звернувся за візантійців у Равенні з проханням забезпечити власну безпеку.

Але вже у жовтні 541 року Тотіла викрив змову короля Ераріка, що готувався перейти на бік Візантії. Тотіла влаштував змову проти Ераріка, якого повалено. Новим володарем став Тотіла.

Новий король розпочав війну проти Візантії. У грудні 541 року відбив напад візантійців на Верону. Навесні 542 році остготи завдали поразки візантійському війську у битві при Фаентії (сучасна Фаенца). Невдовзі неподалік від Флоренції, в долині Муджелло, Тотіла завдав нової поразки ворогові. Після цього король остготів рушив на південь, не намагаючись захопити укріплені фортеці центральної Італії. Разом з тим незабаром було зайнято Флоренцію та всю Етрурію.

У результаті потужного походу 542 року Тотіла захопив значну частину Кампанії, Луканію, Бпуттій, Апулію і Калабрію, але портові міста залишилися під владою Візантії. Після цього після тривалої облоги захопив Перузій (сучасна Перуджа). Водночас Тотіла створив власний військовий флот. У 543 році також вдалося зайняти Неаполь. Але спроба зайняти Рим виявилася невдалою, тому розпочалася тривала облога. У 545 році з голодуючого Риму втік папа римський Вігілій. Наприкінці того ж року остготи зайняли Рим, який було пограбовано.

У 546 році Тотіла зазнав поразок від Велізарія, який висадився в Італії, в результаті чого південь півострова було втрачено, а потім й Рим. Протягом 547—548 років Тотіла запекла захищав центральну Італію, завдавши ворогові поразку у битві при Русціані. У 549 році після відплиття Велізарія до Константинополя, Тотіла раптовим ударом відвоював Рим.

Протягом 549—550 року Тотіла відвоював усю Італію, а також захопив острови Сицилія, Корсику, Сардинію. Його флот сплюндрував узбережжя Далмації та Епіру, острів Корфу. Можливо тим самим намагався змусити візантійського імператора Юстиніана I до укладання мирного договір. Утім останній вирішив остаточно підкорити остготів.

Святий Бенедикт приймає Тотілу, короля готів (Гаспар де Крайєр, 1633).

У 551 році візантійці на чолі із Нарсесом прибули до Італії. У липні 552 року у вирішальній битві при Тагінах (сучасне Гуальдо-Тадіно) остготське військо на чолі із Тотілою зазнало нищівної поразки від візантійців, а сам король загинув. У результаті майже усі землі Остготського королівство захоплено Нарсесом. Очолив боротьбу остготів Тейя.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Herwig Wolfram, Die Goten: von den Anfangen bis zur Mitte des sechsten Jahrhunderts Entwurf einer historischen Ethnographie, Beck, Munchen 1990'. Ed. it.: Storia dei Goti, (Biblioteca storica; 2) Salerno ed., Roma 1985. ISBN 88-85026-70-2. (нім.)
  • John Robert Martindale: Totila. // The Prosopography of the Later Roman Empire (PLRE). Band 3B, Cambridge University Press, Cambridge 1992, ISBN 0-521-20160-8, S. 1328—1332. (англ.)
  • Heather, Peter (1998). The Goths. Malden: Blackwell. p. 268. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тотіла