Тоутоваї острівний
Тоутоваї острівний | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Petroica multicolor Gmelin, 1789 | ||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
Muscicapa multicolor | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Тоутоваї острівний[2] (Petroica multicolor) — вид горобцеподібних птахів родини тоутоваєвих (Petroicidae). Ендемік острова Норфолк.,[3]
Острівний тоутоваї був описаний в 1789 році німецьким біологом Йоганном Фрідріхом Гмеліном за голотипом, знайденим на острові Норфолк. За результатами гентичних досліджень вид був розділений, і Petroica boodang, Petroica polymorpha і Petroica pusilla були виділені як окремі види. Наукова назва Petroica multicolor була збережена за острівним тоутоваї.[4][5]
Верхня частина тіла самця чорного кольору, груди і верхня частина живота яскраво-червоні, низ живота білий, на крилах білі смуги, кінчик хвоста білий, на лобі біла пляма. Верхня частин тіла самиці коричнева, груди рожевуваті. Молоді птахи забарвленням подібні до самок.
Острівний тоутоваї є ендеміком острова Норфолк. Він живе в Національному парку острова Норфолк і сусідніх ділянках лісу. Місце проживання птаха являє собою субтропічний дощовий ліс. Він віддає перевагу місцям з високим підліском і вологою підстилкою.
Острівний тоутоваї харчується безхребетними.
В 1980-х роках популяція острівного тоутоваї стабілізовалася. Її оцінюють в 400-500 пар птахів. МСОП вважає цей вид таким, що знаходиться під загрозою вимирання через невеликий розмір популяції і невеликий ареал. Основною загрозою є деградація середовища проживання, а також інтродуковані чорні щури і домашні кішки. Заходи зі збереження включають боротьбу зі щурами і здичавілими кішками.
- ↑ BirdLife International (2012). Petroica multicolor. Процитовано 26 листопада 2013.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Schodde R, Mason IJ (1999). The Directory of Australian Birds: Passerines. A Taxonomic and Zoogeographic Atlas of the Biodiversity of Birds in Australia and its Territories. Collingwood, Australia: CSIRO Publishing. с. x 851 pp. ISBN 0-643-06456-7.
- ↑ Kearns, A. M. et al. (2016) Norfolk Island Robins are a distinct endangered species: ancient DNA unlocks surprising relationships and phenotypic discordance within the Australo-Pacific Robins. Conservation Genetics 17, 321–335.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Australasian robins, rockfowl, rockjumpers, Rail-babbler. World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 June 2019.
- Commonwealth of Australia. (2005). National Recovery Plan for the Norfolk Island Scarlet Robin, Petroica multicolor multicolor, and the Norfolk Island Golden Whistler Pachycephala pectoralis xanthoprocta. Department of the Environment and Heritage, Canberra. ISBN 0642551669 [1]
- Garnett, Stephen T.; & Crowley, Gabriel M. (2000). The Action Plan for Australian Birds 2000. Environment Australia: Canberra. ISBN 0-642-54683-5 [2]
- Higgins, P.J.; & Peter, J.M. (eds). (2003). Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds. Volume 6: Pardalotes to Shrike-thrushes. Oxford University Press: Melbourne. ISBN 0-19-553762-9
- Schodde, R.; & Mason, I.J. (1999). The Directory of Australian Birds: Passerines. CSIRO Publishing: Melbourne. ISBN 0-643-06456-7