Перейти до вмісту

Тоцькі військові навчання

Координати: 52°38′41″ пн. ш. 52°48′16″ сх. д. / 52.644722222222° пн. ш. 52.804444444444° сх. д. / 52.644722222222; 52.804444444444
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Тоцькі військові навчання
Інформація
Країна СРСР
СеріяВійськові навчання із застосуванням атомної бомби
ПолігонТоцький полігон
52°38′41″ пн. ш. 52°48′16″ сх. д. / 52.644722222222° пн. ш. 52.804444444444° сх. д. / 52.644722222222; 52.804444444444
Дата14 вересня 1954
Типатмосферне
Висота350 м
Потужність40 кт
Хронологія випробувань
Попереднє10.09.1953 (Семипалатинськ)
Наступне29.09.1954 (Семипалатинськ)
Тоцькі військові навчання. Карта розташування: Росія
Тоцькі військові навчання
Тоцькі військові навчання

Тоцькі військові навчання (кодова назва «Сніжок») — військові навчання Радянської армії, проведені 14 вересня 1954 року на Тоцькому полігоні в Оренбурзькій області (Росія) із використанням атомної зброї.

Ціль навчання

[ред. | ред. код]

Військові навчання були проведені Радянською армією для вивчення оборонних та наступальних бойових дій під час ядерної війни. В ході навчань під кодовою назвою «Сніжок» з повітря була підірвана ядерна бомба РДС-2. Заявленою метою операції була військова підготовка для пробиття сильно укріплених оборонних рубежів військового супротивника з використанням ядерної зброї[1].

Підготовка до навчань

[ред. | ред. код]

Підготовка до навчань тривала три місяці. На навчання прибули представники 212 частин — 45 тисяч військовослужбовців: 39 тисяч солдатів, сержантів і старшин, 6 тисяч офіцерів, генералів і маршалів[1]. Наметовий табір розтягнувся на 42 кілометри.

Навчання очолив Г. К. Жуков.

Для запобігання уражень ударною хвилею військам, розташованим на віддалі 5-7,5 км від епіцентру вибуху, було наказано перебувати в укриттях, а далі 7,5 км — у траншеях в положенні сидячи або лежачи.

Навколо епіцентру вибуху, позначеного білим хрестом, була розставлена ​​бойова техніка: танки, літаки, бронетранспортери.

Навчання

[ред. | ред. код]

Атомна бомба була скинута з висоти 8 тис. метрів. Носій Ту-4 супроводжували два винищувачі МіГ-17 і бомбардувальник Іл-28, які повинні були вести розвідку погоди і кінозйомку, а також здійснювати охорону носія в польоті. Потужність бомби становила 38 кілотонн у тротиловому еквіваленті, за іншими даними 40 кт[2]. Вибух відбувся о 9:33 на висоті 350 м над землею.

Через 5 хвилин після ядерного вибуху почалася артилерійська підготовка, потім було завдано удару бомбардувальною авіацією та польовою артилерією. По завершенні артпідготовки у наступ були підняті війська[3][4].

Наслідки

[ред. | ред. код]

З 45 тисяч військових, які брали участь у Тоцьких навчаннях, нині (2013 рік) в живих залишилося трохи більше 2 тисяч. Половина з них офіційно визнані інвалідами першої та другої групи, у 74,5 % виявлено хвороби серцево-судинної системи, зокрема гіпертонічну хворобу і церебральний атеросклероз, ще у 20,5 % — хвороби органів травлення, у 4,5 % — злоякісні новоутворення і хвороби крові. Під час навчань також постраждало близько 10 тисяч цивільного населення з найближчих населених пунктів. Відомості про навчання засекречені[5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Nuclear Exercises, V. II. 2006. P. 19
  2. Memoirs of Colonel V. I. Levykin published in Nuclear Exercises, V. II, 2006, p. 19
  3. Memoirs of Lieutenant-Colonel N. V. Danilenko published in Nuclear Exercises, V. II, 2006, p. 144
  4. Memoirs of Colonel V. I. Levykin published in Nuclear Exercises, V. II, 2006, p. 141
  5. Sokolov, Vladimir. (1997). Энциклопедия военного искусства (російською) . Minsk: Lit-ra. с. 208—209. ISBN 9854374319. OCLC 41654962.

Посилання

[ред. | ред. код]