Точка кипіння (фільм, 2021)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Точка кипіння
Boiling Point
Жанр драма
Режисер Філіп Барантіні
Продюсери Гестер Руофф
Барт Русполі
Сценаристи Філіп Барантіні
Джеймс Каммінґс
У головних
ролях
Стівен Ґрем
Вінетт Робінсон
Еліс Фітхем
Ганна Волтерс
Малахія Кірбі
Таз Скайлар
Лорін Аджуфо
Денієл Ларкай
Лурдес Фаберес
Джейсон Флемінґ
Рей Пантакі
Оператор Метью Льюїс
Музика Аарон Мей
Девід Рідлі
Художник Алекс Фонтейн
Кінокомпанія Ascendant Films
Burton Fox Films
Дистриб'ютор Vertigo Releasing
Тривалість 92 хв
Мова англійська
Країна Велика Британія
Рік 2021
Дата виходу 23 серпня 2021 (Карлові Вари)
7 січня 2022 (Велика Британія)
Касові збори 1 426 916 $
IMDb ID 11127680

«То́чка кипі́ння» (англ. Boiling Point) — британський драматичний фільм 2021 року режисера Філіпа Барантіні, у якому знялися Стівен Ґрем, Вінетт Робінсон[en], Рей Пантакі[en] та Ганна Волтерс[en]. Це односерійний фільм, дія якого відбувається на кухні ресторану. Він є продовженням однойменного короткометражного фільму 2019 року, також знятого режисером Барантіні з Ґремом у головній ролі[1][2]. Спочатку планувалося записати вісім дублів кінострічки, але вдалося відзняти тільки половину з них, перш ніж локдаун через COVID-19[en] призвів до припинення знімання[3].

Прем'єра фільму відбулася на 55-му Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах[en] 23 серпня 2021 року[4]. Він вийшов у Великій Британії 7 січня 2022 року[5]. Фільм був зустрінутий критиками схвально. На 75-й церемонії вручення нагород Британської академії[en] кінострічка отримала чотири номінації: «Найкращий британський фільм», «Найкращий дебют британського сценариста, режисера або продюсера»[en] (сценарист Джеймс Каммінґс і продюсер Гестер Руофф), «Найкраща чоловіча головна роль»[en] (Ґрем) і «Найкращий акторський склад»[en] (Керолін Маклеод)[6].

Було підтверджено створення продовження, серіалу для BBC, в якому Ґрем, Робінсон і Волтерс знову зіграють свої ролі. Філіп Барантіні буде режисером перших двох епізодів, а Джеймс Каммінґс повернеться як сценарист[7].

Сюжет[ред. | ред. код]

Енді Джонс — шеф-кухар ресторану «Джонс і сини» в Лондоні. Енді збентежений, дізнавшись, що за результатами перевірки його ресторан понизили в рейтингу безпеки та охорони здоров'я з п'яти зірок до трьох зірок. Після відходу інспектора Енді робить догану кухонному персоналу за недостатню ретельність. Метрдотель Бет проводить коротку нараду, щоб обговорити, що вечірнє обслуговування перевантажене. Вона також згадує, що на одному столі в них є пропозиція руки та серця, а також замовлено столик для знаменитого шеф-кухаря[en] Аластера Ская, в якого Енді раніше працював, і його гості на цей вечір, відомої ресторанної критикині.

Під час обслуговування вечері на кухні та в їдальні розгорається конфлікт. Бет дратує кухонний персонал мікроменеджментом; до чорношкірої офіціантки агресивний гість ставиться вороже (на відміну від її білої колеги)[8][9]; молодого кондитера викрили у самоушкодженні; вагітна посудомийниця на кухні сперечається з ледачим і зневажливим колегою; а нова спокійна шеф-кухарка Камілла, яка родом з Франції, бореться з мовним бар'єром.

Напруга зростає доти, доки Бет не вимагає від і без того напруженої шеф-кухарки Карлі приготувати страви не за меню, щоб догодити «впливовим»[en] гостям; Карлі нарешті вибухає на неї, кажучи їй, що вона підводить ресторан своєю відсутністю здібностей. Бет у сльозах іде в туалет і зізнається батькові телефоном, що не думає, що ця робота їй підходить. Енді накриває стіл Аластера, де Аластер виявляє, що Енді винен йому 200 000 фунтів стерлінгів і хоче виплатити їх у повному обсязі, щоб покрити свої особисті збитки. Енді пояснює, що у нього немає грошей, щоб розплатитися з ним. Аластер пропонує Енді знову працювати разом і розділити з ним 30 % частку Енді в ресторані.

Гостя страждає від серйозної алергічної реакції, яку з необережності викликала Камілла. Скориставшись ситуацією, Аластер повідомляє Енді, що Карлі повинна взяти провину на себе, інакше і ресторан, і їхнє потенційне партнерство зазнають краху. Після того, як гостя забирає швидка допомога, кухонний персонал та Бет збираються в задній частині кухні, щоб з'ясувати причину алергічної реакції. Вони доходять висновку, що в зараженні страви винен Енді, який раніше дав вказівку Каміллі використовувати для гарніру пляшку з олією волоського горіха. У результаті один із кухарів, Фрімен, валиться на Енді з критикою за його постійні запізнення і помилки, а також за його нестримний алкоголізм. Між Енді та Фріменом ледь не спалахує бійка, якій запобігає Карлі.

Співробітники повертаються до роботи, й Енді розповідає Карлі, що Аластер хотів, щоб він поклав провину на неї, що призводить до звільнення Карлі. Енді йде до свого кабінету, де п'є горілку та нюхає білий порошок. Він телефонує своїй колишній дружині й просить її передати його синові, що він любить його і що він піде на реабілітацію[en]. Закінчивши розмову, Енді викидає наркотики та алкоголь і починає повертатися на кухню, після чого непритомніє. Чути голоси персоналу, що кличуть його на ім'я.

Акторський склад[ред. | ред. код]

Сприйняття[ред. | ред. код]

Касові збори[ред. | ред. код]

У Великій Британії фільм заробив 107 525 доларів США з 53-х кінотеатрів у прем'єрний вікенд. Світові касові збори кінострічки склали 1 426 916 $[10].

Відгуки критиків[ред. | ред. код]

Фільм отримав схвалення критиків. На вебсайті агрегатора рецензій Rotten Tomatoes 99 % із 67 відгуків критиків позитивні, із середньою оцінкою 7,9/10. Консенсус сайту свідчить: «Захоплива від початку до кінця, „Точка кипіння“ використовує свій сміливий формальний підхід, щоб підтримати захопливе оповідання»[11]. На церемонії вручення премії Британського незалежного кіно 2021 року[en] «Точка кипіння» була номінована на одинадцять нагород і здобула чотири, — зокрема за «Найкращу акторку другого плану»[en] для Вінетт Робінсон, «Найкращий акторський склад»[en], «Найкращу операторську роботу»[en] і «Найкращий звук»[en][12].

Ґленн Кенні з «The New York Times» зазначив щодо односерійного характеру фільму, що «коли [камера] стежить за працівником ресторану, який виносить сміття, глядач знає, що його не відсторонюють від центральної дії тільки для того, щоб поспостерігати за працею — це сюжетний момент, який потрібно відзначити»[13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Boyce, Laurence (23 серпня 2021). Karlovy Vary 2021: Philip Barantini talks filming ‘Boiling Point’ in one take. Screen Daily (англ.) . Процитовано 19 жовтня 2021.
  2. Aftab, Kaleem (31 серпня 2021). Philip Barantini • Director of Boiling Point. Cineuropa (англ.) . Процитовано 19 жовтня 2021.
  3. Sturges, Fiona (31 грудня 2021). Vinette Robinson: ‘The collective effort was magic – I've never felt that on a set’. The Guardian (англ.) . Процитовано 21 березня 2022.
  4. Lodge, Guy (27 серпня 2021). ‘Boiling Point’ Review: Gordon Ramsay Has Nothing on the Kitchen Nightmares in This Heated One-Shot Drama. Variety (англ.) . Процитовано 19 жовтня 2021.
  5. Concannon, Philip (11 жовтня 2021). Boiling Point captures a chef's night from hell filmed in one continuous shot. Sight and Sound (англ.) . Процитовано 19 жовтня 2021.
  6. Ritman, Alex (3 лютого 2022). BAFTA Awards Nominations: ‘Dune’ Leads Pack in Diverse List Full of Surprises. The Hollywood Reporter (англ.) . Процитовано 3 лютого 2022.
  7. Goldbar, Max (21 жовтня 2022). ‘Boiling Point’ BBC TV Series Greenlit With Stephen Graham Reprising Role & Philip Barantini Directing. Deadline (англ.) . Процитовано 21 жовтня 2022.
  8. Kermode, Mark. Boiling Point review – Stephen Graham is on fire in nerve-jangling night in hell's kitchen. The Guardian (англ.) . Процитовано 27 січня 2023.
  9. O'Sullivan, Charlotte. Boiling Point film review: Fine dining high drama set in a London restaurant kitchen will leave you sated. Evening Standard (англ.) . Процитовано 27 січня 2023.
  10. Boiling Point. Box Office Mojo. IMDb. Процитовано 11 лютого 2022.
  11. Boiling Point. Rotten Tomatoes. Fandango Media. Процитовано 23 лютого 2022.
  12. British Independent Film Awards 2021: the winners in full. Британський інститут кінематографії (англ.) . 6 грудня 2021. Процитовано 5 січня 2022.
  13. Kenny, Glenn (23 листопада 2021). ‘Boiling Point’. Review: The Worst Night in the Life of a Restaurant. The New York Times (англ.) . ISSN 0362-4331. Процитовано 5 березня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]