Тоя гайова
 | Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Аконіт несправжньо-протиотруйний, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з вересня 2015. |
| Тоя протиотруйна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Жовтецевоцвіті (Ranunculales) |
| Родина: | Жовтецеві (Ranunculaceae) |
| Рід: | Тоя (Aconitum) |
| Вид: | Тоя протиотруйна (A. anthora)
|
| Біноміальна назва | |
| Aconitum anthora | |
Тоя протиотруйна[1] (Aconitum anthora) — багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Рослина отруйна, може також використовуватися як лікарська.
Опис[ред. | ред. код]
Корені веретеноподібно потовщені. Стебло прямостояче, просте, коротко запушене, 40—100 см заввишки. Листки багаторазово пальчасторозсічені, частки ланцетні або широколанцетні. Квітки зигоморфні, жовті, в щільних китицях. Плід — збірний, із запушених листянок. Цвіте у червні — липні.
Поширення[ред. | ред. код]
Трапляється на Лівобережжі в Лісостепу і на півночі Степу в лісах, по чагарниках, на узліссях.
Використання[ред. | ред. код]
Використовується в народній медицині нарівні з аконітом джунгарським. Вважається й протималярійним та антигельмінтним засобом. Препарати аконіта дібровного виявляють гіпертензивну та протиаритмічну дію, а також мають антитоксичні властивості при отруєннях аконітом джунтарським. Смертельно отруйна рослина!
Систематика[ред. | ред. код]
Згідно систематики, наведеній на сайті спільного інтернет-проекту «The Plant List» між Королівськими ботанічними садами в К'ю і Міссурійським ботанічним садом, аконіт дібровний(Aconitum nemorosum) разом з аконітом несправжньо-протиотруйним (Aconitum pseudanthora) є синонімами аконіта протиотруйного (Aconitum anthora).[2]
Див. також[ред. | ред. код]
- Список видів роду тоя
- Аконіт каракольський
- Аконіт маленький
- Аконіт строкатий
- Аконіт міцний
- Список дикорослих корисних рослин України
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Aconitum anthora // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Aconitum anthora на сайті «The Plant List»(англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело
|
Це незавершена стаття про жовтецеві. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|