Трагедія Норд-Осту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Трагедія Норд-Осту (іноді Терористичний акт на Дубровці) — терористична акція в Москві (Росія) (23 — 26 жовтня 2002) р., під час якої згідно з офіційною версією 40 чеченських диверсантів на чолі з Мовсаром Бараєвим захопили близько 800 глядачів мюзиклу «Норд-Ост» у будинку Театрального центру на Дубровці (Москва). Керівництво Росії на чолі з президентом Путіним відмовилося вести переговори про умови визволення заручників. В результаті так званої «антитерористичної операції» спецслужб Росії були застрелені всі члени диверсійного загону, але також отруєні невідомим газом 130 заручників. Необхідність штурму, ціль використання та формула отруйного газу досі лишаються засекреченими російською владою. Остаточна кількість загиблих і роль правоохоронних органів у визволенні та загибелі заручників залишаються нерозкритою та суперечливою темою в російському суспільстві.

Критики путінського режиму, спираючись на факти та докази, стверджують, що теракт був організований російською спецслужбою ФСБ. Цей теракт є хронологічно другим в ряду трьох найбільш гучних злочинів новітнього часу в Росії, поряд з вибухами житлових будинків у Москві, та спаленням школярів в Беслані.

Обставини трагедії[ред.ред. код]

Захоплення заручників відбулося 23 жовтня 2002 року о 21:15, коли група озброєних чеченських сепаратистів захопила будинок театру з більш як 800 глядачами, працівниками театру та акторами мюзиклу «Норд-Ост». Майже половина терористів були жінками — вдовами загиблих борців за незалежність Чечні, які також мали на собі вибухівку.

Тільки за північ, о 00:15 правоохоронні органи встановили зв'язок з диверсантами. До них пропустили депутатів Державної Думи Росії, яким вдалося визволити 17 людей. Вранці до театру під'їхали ще декілька депутатів парламенту, які вели переговори з терористами. О 19:00 телеканал Аль-Джазіра розповсюдив телевізійне звернення лідерів диверсійного загону записане заздалегідь, в ньому вони проголосили себе смертниками і висунули вимогу уряду Росії вивести війська з Чечні.

24 жовтня 2002 р. Рада Безпеки ООН одноголосно проголосовула за зверненння з вимогою беззастережно звільнити всіх заручників. Уряд Росії пообіцяв диверсантам можливість безперешкодно залишити країну. Ці пропозиції були відхилені, натомість близько 250 заручників підписали звернення президенту Росії Володимиру Путіну з проханням не штурмувати будинок театру. За посередництва іноземних дипломатів та членів парламенту було звільнено 39 заручників.

26 жовтня, о 5 годині ранку почалася операція по визволенню заручників. Спеціальні підрозділи МВС та ФСБ спочатку розпилили через вентиляційну систему анестетичний препарат фентаніл, а через деякий час почали штурм театру. Більшість заручників та жінок-смертниць знепритомніли від газу, але деякі диверсанти чинили опір ще протягом години. В результаті більшість бойовиків була вбита разом зі знепритомнілими жінками-смертницями. За твердженнями деяких джерел двом терористам вдалося втекти з місця теракту, доля ще десятьох інших залишається невідомою.

Невдовзі після штурму, о 7:20 було повідомлено, що операція закінчилася і окрім терористів загинуло ще 67 людей. Однак нічого не було повідомлено про використання анестетичного газу і непритомним людям не надавалася швидка медична допомога. Це призвело до швидкої смерті п'ятьох дітей та людей хворих на серцево-судинні захворювання. Крім того, не вистачало машин швидкої допомоги і їм не був вчасно даний доступ до будинку театру, що також призвело до загибелі ще десятків непритомних заручників.

Реакція на трагедію[ред.ред. код]

За офіційними даними в результаті теракту та штурму театру загинуло 33 диверсанти та 129 заручників. Близько 700 чоловік постраждали в результаті використання газу, деякі отримали інвалідність другого та третього ступеню. В телевізійному зверненні 26 жовтня 2002 р. Володимир Путін подякував правоохоронцям за врятування сотень заручників і попросив вибачення за те, що не вдалося врятувати інших.

Попри це, проведення операції визволення було піддане критиці багатьма спостерігачами, постраждалими та родичами загиблих: вказувалося на нез'ясованість декількох фактів, неадекватне планування операції, лунали вимоги провести незалежне слідство. Родичі постраждалих, серед яких були і громадяни України, подали позов стосовно цієї справи в Європейський суд з прав людини. Прокуратура м. Москви вела слідство протягом 3 років і здебільшого підтвердила офіційну версію подій.Також на те,що потреби в штурмі будівлі не було,вказує тей факт,що дивестанти,маючи при собі багато вибухових пристроїв,навіть перед своєю смертю їх не підірвали [1]

Політичні наслідки[ред.ред. код]

Після теракту в Росії значно зріс рейтинг до того маловідомого в країні Володимира Путіна з його гаслом «мочити в сортирі».

Критика[ред.ред. код]

Альтернативні розслідування[ред.ред. код]

Версія Трепашкіна[ред.ред. код]

Свідоцтва Ханпаша Теркибаєва[ред.ред. код]

Версія Фельштинського-Литвиненка[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Бомба Це незавершена стаття про тероризм.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

h