Трагедія Норд-Осту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Трагедія Норд-Осту (іноді Терористичний акт на Дубровці) — терористична акція в Москві (Росія) (23 — 26 жовтня 2002) р., під час якої згідно з офіційною версією 40 чеченських бойовиків на чолі з Мовсаром Бараєвим захопили близько 800 глядачів мюзиклу «Норд-Ост» у будинку Театрального центру на Дубровці (Москва). Керівництво Росії на чолі з президентом Путіним відмовилося вести переговори про умови визволення заручників. Унаслідок так званої «антитерористичної операції» спецслужб Росії були застрелені всі терористи, але і також отруєні невідомим газом 130 заручників. Необхідність штурму, ціль використання та формула отруйного газу досі лишаються засекреченими російською владою. Остаточна кількість загиблих і роль правоохоронних органів у визволенні та загибелі заручників залишаються нерозкритою та суперечливою темою в російському суспільстві.

Критики путінського режиму, спираючись на факти та докази, стверджують, що теракт був організований російською спецслужбою ФСБ. Цей теракт є хронологічно другим в ряду трьох найбільш гучних злочинів новітнього часу в Росії, поряд із вибухами житлових будинків у Москві, та спаленням школярів в Беслані.

Обставини трагедії

Захоплення заручників відбулося 23 жовтня 2002 року о 21:15, коли група озброєних бойовиків захопила будинок театру з більш як 800 глядачами, працівниками театру та акторами мюзиклу «Норд-Ост». Майже половина терористів були жінками — вдовами загиблих в Чечні бойовиків, які також мали на собі вибухівку.

Тільки за північ, о 00:15 правоохоронні органи встановили зв'язок з терористами. До них пропустили депутатів Державної Думи Росії, яким вдалося визволити 17 людей. Вранці до театру під'їхали ще декілька депутатів парламенту, які вели переговори з терористами. О 19:00 телеканал Аль-Джазіра розповсюдив телевізійне звернення терористів записане заздалегідь, в ньому вони проголосили себе смертниками і висунули вимогу уряду Росії вивести війська з Чечні.

24 жовтня 2002 р. Рада Безпеки ООН одноголосно проголосувала за звернення з вимогою беззастережно звільнити всіх заручників. Уряд Росії пообіцяв терористам можливість безперешкодно залишити країну. Ці пропозиції були відхилені, натомість близько 250 заручників підписали звернення президенту Росії Володимиру Путіну з проханням не штурмувати будинок театру. За посередництва іноземних дипломатів та членів парламенту було звільнено 39 заручників.

26 жовтня, о 5 годині ранку почалася операція з визволення заручників. Спеціальні підрозділи МВС та ФСБ спершу розпилили через вентиляційну систему анестетичний газ на основі похідних фентанілу (переважно карфентанілу та дещо слабшого реміфентанілу[1]), а через деякий час почали штурм театру. Більшість заручників та жінок-смертниць знепритомніли від газу, але деякі терористи чинили опір ще протягом години. Як наслідок, більшість бойовиків була вбита разом зі знепритомнілими жінками-смертницями. За ствердженнями деяких джерел двом терористам вдалося втекти з місця теракту, доля ще десятьох інших залишається невідомою.

Невдовзі після штурму, о 7:20 було повідомлено, що операція закінчилася й окрім терористів загинуло ще 67 людей. Однак нічого не було повідомлено про використання анестетичного газу і непритомним людям не надавалася швидка медична допомога. Це призвело до швидкої смерті п'ятьох дітей та людей хворих на серцево-судинні захворювання. Крім того, не вистачало машин швидкої допомоги і їм не був вчасно даний доступ до будинку театру, що також призвело до загибелі ще десятків непритомних заручників.

Реакція на трагедію

За офіційними даними в результаті теракту та штурму театру загинуло 33 терористи та 129 заручників. Близько 700 чоловік постраждали внаслідок використання газу, деякі отримали інвалідність другого та третього ступеня. У телевізійному зверненні 26 жовтня 2002 р. Володимир Путін подякував правоохоронцям за врятування сотень заручників і попросив вибачення за те, що не вдалося врятувати інших.

Попри це, проведення операції визволення було піддане критиці багатьма спостерігачами, постраждалими та родичами загиблих: вказувалося на нез'ясованість декількох фактів, неадекватне планування операції, лунали вимоги провести незалежне слідство. Родичі постраждалих, серед яких були і громадяни України, подали позов стосовно цієї справи до Європейського суду з прав людини. Прокуратура м. Москви вела слідство впродовж 3 років і здебільшого підтвердила офіційну версію подій.

Політичні наслідки

Критика

Альтернативні розслідування

Версія Трепашкіна

Свідоцтва Ханпаша Теркибаєва

Версія Фельштинського-Литвиненка

Див. також

Примітки

Джерела


Бомба Це незавершена стаття про тероризм.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.