Трагопан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трагопан
1. Tragopan melanocephalus, 2. Tragopan caboti, 3. Tragopan temminckii, 4. Tragopan blythii, 5. Tragopan satyra.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Підродина: Фазанні (Phasianinae)
Триба: Lophophorini
Рід: Трагопан (Tragopan)
Cuvier, 1829[1]
Види
Синоніми
Diceratornis Brookes, 1828[2]
  • Satyra Billberg, 1828[3]
  • Ceriornis Swainson, 1837[4]
  • Tragopon Brandt, 1841[5]
  • Tragupan Des Murs, 1845[6]
  • Ceratornix Cabanis, 1846[7]
  • Ceratornis Cabanis, 1846[8]
  • Cereornis Schlegel, 1857[9]
  • Ceryornis Hartlaub, 1867[10]
Посилання
Вікісховище: Tragopan
Віківиди: Tragopan
ITIS: 176060
NCBI: 9069

Трагопа́н[11] (Tragopan) — рід куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Представники цього роду мешкають в Гімалаях і Китаї[12].

Опис[ред. | ред. код]

Трагопани — це відносно великі, кремезної будови фазани. Середня довжина самців трагопанів становить 61—73 см, враховуючи хвіст завдовжки 18—34,5 см, середня довжина самиць становить 50—60 см, враховуючи хвіст завдовжки 16—20 см, самці важать 980—2150 г, самиці 900—1500 г. Трагопани мають округлі крила і клиноподібної форми хвіст, який складається з 18 стернових пер. Перші махові пера коротші десятих і значно коротші других, найбільш довгими є четверті й п'яті першорядні махові пера.

Трагопанам притаманний яскраво виражений статевий диморфізм. Самці мають яскраве забарвлення, переважно червоне, коричневе і чорне, на лапах у них є короткі шпори, а на голові з боків яскраві м'ясисті нарости, які можуть підніматися під час збудження. Самиці мають переважно коричневе забарвлення.

Трагопани живуть переважно в густих гірських лісах, на висоті від 1000 до 4000 м над рівнем моря. Вони зустрічаються парами, живляться переважно бруньками і листям, а також ягодами, насінням і комахами. Трагопани багато часу проводять на деревах, а також гніздяться на них, що є незвичним для фазанів[13]. У кладці від 3 до 6 кремових яєць, поцяткованих коричневими плямками, інкубаційний період триває 28 днів.

Види[ред. | ред. код]

Виділяють п'ять видів:[14]

Етимологія[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Tragopan походить від слова лат. tragopan — невідомий рогатий, фіолетовоголовий птах з Ефіопії, якого згадували Пліній Старший і Помпоній Мела, можливо, птах-носоріг.[15]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Cuvier, Georges (1829). Le Règne animal distribué d'après son organisation : pour servir de base a l'histoire naturelle des animaux et d'introduction a l'anatomie comparée. Nouvel Édition, Revue et Augmentée (French) . Т. 1. Paris: Déterville. с. 479.
  2. J. Brookes: A catalogue of the Anatomical and Zoological Museum of Joshua Brookes. T. 2. London: Richard Taylor, 1828, s. 94. 
  3. G.J. Billberg: Synopsis Faunae Scandinaviae. T. 1. Cz. 2: Aves. Holmiae: Ex officina typogr. Caroli Deleen, 1828, ss. tab. A. 
  4. W. Swainson: On the natural history and classification of birds. Cz. 2. London: John Taylor, 1837, s. 341, seria: Cabinet cyclopaedia. Natural history. 
  5. J.F. von Brandt. Bericht über die Bereicherungen des Zoologischen und Zootomischen Museums der Kaiserl. Akademie der Wissenschaften wahrend des 1840sten Jahres. „Bulletin Scientifique publié par Académie Impériale des Sciences de Saint Petersbourg”. 8, s. 190, 1841. 
  6. M.A.P.O. Des Murs. Notice sur le genre Pédionome Pedionomus (Gould). „Revue Zoologique”. 8, s. 276, 1845. 
  7. J. Cabanis: Phasianus. W: J.S. Ersch & J.G. Gruber: Allgemeine Encyclopädie der Wissenschaften und Künste. Leipzig: 1846, s. 144. 
  8. J. Cabanis: Phasianus. W: J.S. Ersch & J.G. Gruber: Allgemeine Encyclopädie der Wissenschaften und Künste. Leipzig: 1846, s. 150. 
  9. H. Schlegel: Handleiding tot de beoefening der dierkunde. Cz. 1. Breda: Gebroeders Nys, voor rekening van de Koninklijke Akademie voor de Zee- en Landmagt, 1857, s. 381. 
  10. G. Hartlaub. Bericht über die Leistungen in der Naturgeschichte der Vögel während des Jahres 1866. „Archiv für Naturgeschichte”. 33 (2), s. 5, 1867. 
  11. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  12. P.J.K. McGowan: Family Phasianidae (Pheasants and Partridges). W: J. del Hoyo, A. Elliott & J. Sargatal: Handbook of the Birds of the World. Cz. 2: New World Vultures to Guineafowl. Barcelona: Lynx Edicions, 1994, ss. 525–526. ISBN 84-87334-15-6. 
  13. Madge, S.; McGowan, P. (2002). Genus Tragopan: tragopans (horned pheasants). Pheasants, partridges and grouse: including buttonquails, sandgrouse and allies. London: Christopher Helm Publishers. с. 280−286. ISBN 978-0-7136-3966-7.
  14. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Pheasants, partridges, francolins. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 листопада 2022.
  15. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 389. ISBN 978-1-4081-2501-4.