Трактомирська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трактомирська волость
Центр Трактомирова
Площа 14 149 (1886)
Населення 6628 осіб (1886)
Густота 42.9 осіб / км²

Трактомирська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у містечку Трактомирова.

1914 року волосний центр переміщено до містечка Ходорів й волость перейменовано на Ходорівську.

Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 9 сільських громад. Населення — 6628 осіб (3306 чоловічої статі та 3322 — жіночої), 998 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 5917 3433
Приватної власності 8055 3552
Іншої власності 177 153
Загалом 14149 7138

Основні поселення волості:

  • Трактомирова — колишнє власницьке містечко при річці Дніпро, 690 осіб, 107 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка.
  • Великий Букрин — колишнє власницьке село при річці Дніпро, 608 осіб, 95 дворів, постоялий будинок.
  • Григорівка — колишнє власницьке село при річці Дніпро, 1158 осіб, 208 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка, винокурний завод.
  • Колесище — колишнє власницьке село, 660 осіб, 87 дворів, постоялий будинок.
  • Малий Букрин — колишнє власницьке село, 726 осіб, 103 двори, православна церква, постоялий будинок.
  • Ромашки — колишнє власницьке село, 705 осіб, 125 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Ходорів — колишнє власницьке містечко при річці Дніпро, 771 особа, 126 дворів, православна церква, синагога, школа, 2 постоялих будинки, лавка.

Старшинами волості були:

  • 19091910 роках — Каленик Гнатович Семенченко[2],[3],[4];
  • 19021913 роках — Мокій Мартинович Синенко-Саланенко[5],[6].

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.