Трактрак попелястий
| Трактрак попелястий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Emarginata schlegelii (Wahlberg, 1855)[2][3] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Erithacus schlegelii Cercomela schlegelii Karrucincla schlegelii | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Трактра́к попелястий[4] (Emarginata schlegelii) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Південній Африці. Вид названий на честь німецького орнітолога Германа Шлегеля[5].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 16-18 см, вага 32 г. Верхня частина тіла сіра, за очима руді плями. Хвіст чорний, крайні стернові пера білі. Нижня частина тіла біла. Очі темні, дзьоб короткий, прямий, лапи чорні. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів голова і спина поцятковані охристими плямами, а нижня частина тіла поцяткована лускоподібним візерунком. Вокалізації — крики «чак-чак» і «тррат-тррат».
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[6]
- E. s. benguellensis (Sclater, WL, 1928) — прибережні райони на південному заході Анголи (на південь від Бенгели) і на північному заході Намібії;
- E. s. schlegelii (Wahlberg, 1855) — прибережні райони Намібії (від західного Дамараленда до гір Еронго[en]);
- E. s. namaquensis (Sclater, WL, 1928) — південь Намібії і південний захід ПАР;
- E. s. pollux (Hartlaub, 1866) — захід і центр ПАР (на схід до західного Фрі-Стейта).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Попелясті трактраки мешкають в Анголі, Намібії і Південно-Африканській Республіці. Вони живуть в сухих чагарникових заростях кару та на сухих луках. Зустрічаються поодинці або парами. Живляться комахами, зокрема металиками, бджолами, осами, сараною і мурахами, яких шукають на землі. Попелясті трактраки є моногамними птахами, утворють пари на все життя. Гніздо чашоподібне, робиться з сухої трави і листя, розміщується на землі, зазвичай під чагарником. В кладці від 2 до 4 зелених яєць.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Emarginata schlegelii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 серпня 2022
- ↑ Wahlberg, Johan August (1855). Nya fogelarter från Damara-landet i södra Africa. Öfversigt af Kongl. Vetenskaps Akademiens Förhandlingar. 12: 213.
- ↑ Mayr, Ernst; Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1964). Check-list of Birds of the World. Т. 10. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 100.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 350. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 серпня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ian Sinclair, Phil Hockey and Warwick Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa (Struik 2002) ISBN 1-86872-721-1
- Birds of Southern Africa
Посилання[ред. | ред. код]
- Karoo chat - Species text in The Atlas of Southern African Birds.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |