Трамвай Ростова-на-Дону

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трамвай Ростова-на-Дону
Опис
Країна Росія Росія
Місто Ростов-на-Дону
Дата відкриття 2 січня 1902 року
Сайт muprtk.ru
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів 5
Рухомий склад
Кількість вагонів 63 (2017)
Основні типи рухомого складу Татра-Т3, Татра-Т6В5, 71-605У, 71-608КУ, 71-619КУ, 71-619КТУ
Кількість депо 2
Технічні дані
Ширина колії 1435 мм
Тип живлення контактна мережа
Схема маршрутів

CMNS: Трамвай Ростова-на-Дону у Вікісховищі

Трамвай Ростова-на-Дону — діюча трамвайна мережа міста Ростов-на-Дону, Росія

Історія[ред. | ред. код]

Трамвайна система Ростова-на-Дону — одна з найстаріших в Росії. Попередником трамвая в Ростові-на-Дону була кінна залізниця, відкрита у 1887 і належала Бельгійському акціонерному товариству. Саме через те, що господарями конки були бельгійці, колія Ростова-на-Дону (1435 мм) виявилася унікальною в Росії. До 1900 було відкрито чотири лінії конки:

  • Нове Поселення — Богатяновський Спуск
  • Сінний Базар — Смирновський Спуск
  • Міське депо — вул. Велика Садова
  • Вокзал — Нахічевань (Нахічевань була сусіднім з Ростовом містом і у 1890 була пов'язана з Ростовом першою і єдиною в Росії міжміською кінною лінією).

Згодом конка була електрифікована, і 2 січня 1902 року в Ростові було відкрито трамвайний рух. 22 грудня 1902 року було електрифіковано конку і в сусідньому містечку — Нахічевані, і перший в Росії міжміський електричний трамвай розпочав свою роботу.

У громадянську війну ростовський трамвай, на відміну від трамвайних мереж багатьох інших російських міст, руху не зупиняв.

Тоді ж була відкрита друга мережа трамвая на правому березі річки Темерник — у Ленгородку.

У 1920-ті роки були відкриті лінії на Сільмаш, в Робітниче містечко, в Красний Аксай, були об'єднані обидві трамвайні системи.

Згодом було розпочато рух по новим лініям в селище Чкаловський, в Західний і Північний житлові масиви, і в підсумку протяжність колій перевищила 110 кілометрів.

З 1957 Ростов-на-Дону першим в СРСР розпочав експлуатацію відомих чеських вагонів «Татра»[1].

У 1990-і роки відбулося дуже велике скорочення мережі ростовського трамвая. Збереглися тільки лінії в центрі міста і невелике відгалуження в Залізничний район, в якому, зважаючи на великі ухили, вузькості і кривизни вулиць замінити трамвай не було можливим. З чотирьох депо залишилися тільки два — в Ленгородку і в Нахічевані. Велика кількість вагонів було знищено. У місті були виведені з експлуатації всі вагони Татра Т3. Таким чином, після 1998 року, замість вісімнадцяти трамвайних маршрутів стало ходити сім: 1,3,4,5,6,7,10.

26 квітня 1998 відбулося глобальне руйнування трамвайної мережі. Ліквідовані лінії по ділянках:

  •  — Вул. Орбітальна, пр. Космонавтів, вул. Євдокимова, Канонерський пров., Фурмановська вул., Марксистський пров., пр. М. Нагибіна від к/ст «Вул. Орбітальна» до вул. Текучева
  •  — Вул. Фурмановська, вул. Казахська, Біломорський пров., вул. Білоруська від Канонерського пров. до к/ст «Вул. Білоруська»
  •  — 39 лінія від вул. Єреванської до заводу Красний Аксай
  •  — Проспект Стачки від пл. 5-го донського корпусу до пл. Мічуріна (закритий у червні, службовий рух тривав до 2002 року)

З ліквідацією лінії внесено зміни до маршрутну мережу:

  • № 2 — скасовано 26 квітня
  • № 3 «Нове поселення — разворотний трикутник „35-а лінія“».
  • № 6 — «Центральний ринок — Текучева — М'ясокомбінат»
  • № 8 — скасовано 26 квітня
  • № 9 — скасовано 26 квітня
  • № 11 — скасовано 26 квітня
  • № 12 — скасовано 26 квітня
  • № 13 — скасовано 26 квітня
  • № 14 — скасовано в червні
  • № 16 — скасовано 26 квітня
  • № 17 — скасовано 26 квітня
  • № 18 — скасовано 26 квітня

Діючі маршрути (з 31.01.2015)[ред. | ред. код]

Номер Маршрут прямування[2]
№ 1 Головний залізничний вокзал — Привокзальна площа — пл. 5-го Донського корпусу — вул. Станіславського — вул. Закруткіна — пл. Толстого — (вул. 28-а лінія — вул. Буйнакська) / вул. 26-а лінія — Госпіталь
№ 4 Головний залізничний вокзал — вул. Станіславского — пр. Театральний — вулиця Максима Горького — пров. Кріпосний — вул. Текучева / вул. Черепахіна
№ 6 Центральний ринок — пр. Будьонновський — вул. Максима Горького — пров. Кріпосний — вул. Текучева / вул. Черепахіна
№ 7 Центральний ринок — пр. Будьонновський — вул. Максима Горького — пр. Сіверса — вул. Депутатська — вул. Собіно — пров. Перовський — вул. Гусєва — (вул. Далекосхідна — вул. Скачкова) / (пров. Чухновський — вул. Профспілкова) — вул. Ясна — вул. 2-а Кільцева — вул. Калініна — вул. Осипенко — пл. Мічуріна — вул. Мічуринська — вул. Чукотська
№ 10 Лендворець — пр. Сіверса — пров. Доломановський — вул. Максима Горького — вул. Ченцова — вул. 14-а лінія — вул. 1-ї Кінної Армії — Сільмаш

Рухомий склад[ред. | ред. код]

Історичний[ред. | ред. код]

Сучасний[ред. | ред. код]

Модель Експлуатуюча організація Штук (2013)
КТМ 71-605У МУП «РТК». Пролетарське трамвайне депо 8
КТМ 71-619КУ МУП «РТК». Пролетарське трамвайне депо 17
КТМ 71-619КТУ МУП «РТК». Ленгородське трамвайне депо 2
Татра-Т6В5 МУП «РТК». Ленгородське трамвайне депо 12
Татра-Т3 МУП «РТК». Ленгородське трамвайне депо 1

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Трамвайные звонки звучат в Ростове 100 лет…. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 14 листопада 2015.
  2. ↑ Маршруты, обслуживаемые трамваями. Официальный сайт Администрации и городской Думы Ростова-на-Дону

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Трамвайні системи Росії
Діючі
Ангарськ  • Ачинськ  • Барнаул  • Бійськ  • Владивосток  • Владикавказ  • Волгоград  • Волгоград (ШТ)  • Волзький  • Волчанськ  • Єкатеринбург  • Златоуст  • Іжевськ  • Іркутськ  • Казань  • Казань (ШТ)  • Калінінград  • Кемерово  • Коломна  • Краснодар  • Краснотур'їнськ  • Красноярськ  • Курськ  • Липецьк  • Магнітогорськ  • Москва  • Набережні Челни  • Нижньокамськ  • Нижній Новгород  • Нижній Тагіл  • Новокузнецьк  • Новосибірськ  • Новотроїцьк  • Новочеркаськ  • Омськ  • Орел  • Орськ  • Осинніки  • Перм  • Прокоп'євськ  • П'ятигорськ  • Ростов-на-Дону  • Салават  • Самара  • Санкт-Петербург  • Саратов  • Смоленськ  • Старий Оскол (ШТ)  • Таганрог  • Томськ  • Тула  • Улан-Уде  • Ульяновськ  • Усольє-Сибірське  • Усть-Катав (сл)  • Уфа  • Хабаровськ  • Челябінськ  • Черемушки  • Череповець  • Ярославль
Закриті
Абінськ (к)1919  • Архангельськ2004  • Астрахань2007  • Воронеж2009  • Виборг1957  • Грозний1994  • Дзержинськ2015  • Єйськ (п)1918  • Заходське (к,п)1919  • Іваново2008  • Ільська (к)  • Ірбит (к)1933  • Казань (к)1900  • Карпинськ1994  • Кам'янськ-Уральський  • Кіров  • Кисловодськ1966  • Комсомольськ-на-Амурі2018  • Копейськ1976  • Кримськ (к)  • Малишев Лог1961  • Мурманськ (б)1934  • Новоросійськ1969  • Новошахтинськ  • Ногінськ  • Пенза (б)1937  • Поповка (к)  • Псков1941  • Ростов (к)  • Ростов-на-Дону (к)  • Рязань2010  • Сабліно (к)  • Санкт-Петербург (льодовий трамвай)1910  • Совєтськ1941  • Стара Русса1941  • Твер2018  • Усть-Ілімськ (ШТ)  • Череха (к)  • Шахти2001
Будуються
і проєктовані
Барнаул (ШТ)  • Воронеж (ШТ)  • Єкатеринбург (ШТ)  • Жуковський  • Липецьк (ШТ)  • Москва (ШТ)  • Санкт-Петербург (ШТ)  • Чебоксари (ШТ)  • Пенза (ШТ)
Прим.: к — конка; п — паротяг; б — бензомоторний; сл — службовий; ШТ — швидкісний; курсив — будівництво починалось, але не було завершено.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Трамвай_Ростова-на-Дону&oldid=38380341