Трансадріатичний газопровід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трансадріатичний газопровід
Зображення
Коротка назва TAP
Названо на честь Адріатичне море
Держава Flag of Albania.svg Албанія, Flag of Greece.svg Греція і Flag of Italy.svg Італія
Організаційно-правова форма Акціонерне товариство[d]
Розташування штаб-квартири Баар
Кількість працівників
  • 250 осіб
Дорожня карта
Офіційний сайт
CMNS: Трансадріатичний газопровід у Вікісховищі

Трансадріати́чний газопро́від (англ. Trans Adriatic Pipeline — TAP) — трубопровід для транспортування природного газу з Каспійського й Близькосхідного регіонів у Західну Європу. Введено в експлуатацію у листопаді 2020.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Маршрут газопроводу довжиною в 520 кілометрів — Греція, Албанія, Адріатичне море (офшорна частина), Італія. Розробники проекту — швейцарська EGL, норвезька Statoil, німецький E.ON Ruhrgas. Передбачувана потужність газопроводу — 10 млрд м³ на рік, з можливістю збільшення пропускної здатності до 20 млрд.

28 червня 2013 було оголошено, що головний конкурент — газопровід Набукко — закритий, а пріоритетним проектом тепер є Трансадріатичний газопровід.

3 березня 2016 р. Єврокомісія схвалила будівництво Трансадріатичного газопроводу. Передбачається, що він стане частиною Південного газового коридору.

Акціонери Трансадріатичного трубопроводу: BP (20 %), SOCAR (20 %), Snam (20 %), Fluxys (19 %), Enagas (16 %) і Axpo (5 %).

У 2016 розпочато будівництво Trans Adriatic Pipeline[1]

Європа до 2020 року розраховує отримувати по цій трубі 10 млрд кубометрів газу на рік.[2]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЄС почав будувати Трансадріатичний газопровід
  2. https://www.segodnya.ua/economics/enews/es-nachal-stroit-transadriaticheskiy-gazoprovod-716577.html ЕС начал строить Трансадриатический газопровод — Экономика — TAP является частью Южного газового коридора | СЕГОДНЯ

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]