Трансанатолійський газогін
| Трансанатолійський газогін | |
 | |
| Коротка назва | TANAP |
|---|---|
| Країна |
 Туреччина,  Грузія і  Азербайджан |
| Дата офіційного відкриття | 12 червня 2018 |
| Дата/час прийняття в експлуатацію | 2018 |
| Довжина або відстань | 1839 км |
 | |
 Трансанатолійський газогін у Вікісховищі | |
Трансанатолі́йський газогі́н (TANAP) — газогін з Азербайджану через Туреччину до Європи. Призначений для транспортування газу другої стадії розробки родовища Шах-Деніз (Азербайджан). Планована потужність газогону в початковій стадії становить 16 млрд кубометрів природного газу на рік з подальшим збільшенням до 23 млрд на 2023 рік.
До Туреччини газ потрапить в 2018 році, а після завершення будівництва Трансадріатичного газопроводу (ТАР) газ надійде в Європу приблизно на початку 2020 року.
Історія проекту[ред. | ред. код]
Проект був анонсований 17 листопада 2011 на Третьому Чорноморському енергетичному і економічному форумі в Стамбулі[1]. 26 грудня 2011, Туреччина та Азербайджан підписали меморандум про взаєморозуміння, консорціум для будівництва та експлуатації газогону[2][3][4].
Навесні 2012 року, було запущено процес проведення дослідження техніко-економічного обґрунтування[5]. 26 червня 2012, президент Азербайджану Ільхам Алієв і прем'єр-міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоґан підписали договір що до газогону[6][7].
Передбачається, що газогін буде коштувати US $ 10-11 млрд. Будівництво планується почати в 2015 році[8] і має бути завершено до 2018 року[7].
12 липня 2018 р. газогін відкрито[9]
Потужність[ред. | ред. код]
Планована потужність газогону складе 16 млрд кубометрів природного газу на рік в початковій стадії і буде збільшена пізніше до 23 мільярдів кубічних метрів до 2023 року, 31 млрд кубометрів до 2026, і на завершальному етапі 60 млрд. кубометрів , щоб мати можливість транспортувати додаткові поставки газу з Азербайджану і у разі введення в дію Транскаспійського газогону з Туркменістану[7][10][11]. Його потужність буде збільшена шляхом додавання паралельних циклів і компресорних станцій відповідно до збільшення наявних запасів[11] На середину 2010-х в стадії розробки діаметр рури 48'' (56'') (1 200 або 1 400 мм)[12].
Маршрут[ред. | ред. код]
Газогін починатиметься з Сангачальського терміналу на території Азербайджану і буде розширенням Південно-Кавказького газогону (SCPx). Від кінцевої точки SCPx, що знаходиться в Ерзурумі він буде прямувати до Ескішехір, де буде відгалуження для турецьких споживачів. Від турецько-грецького кордону прямуватиме до Греції, Албанії і до кінцевої точки в Італії [3].Точний маршрут газогону ще не встановлено. Тим не менш, було оголошено, що одна гілка з Туреччини піде на Грецію а інша, до Болгарії[13]. Він також буде з'єднаний з Трансадріатичним газогоном [12][14].
Акціонери[ред. | ред. код]
«SOCAR» (80%), «BOTAŞ» (15%), і «TPAO» (5%) є компаніями-фундаторами консорціуму[2][3][4]. SOCAR має право продати частину своїх акцій міноритарним партнерам[5]. BP домовилася про придбання 12% акцій у цьому проекті[12]. Проект компанії TANAP матиме штаб-квартиру в Нідерландах[7].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Demirmen, Ferruh (19 грудня 2011). BP-SOCAR duo deliver 'coup de grace' to Nabucco. News.az. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 25 грудня 2011.
- ↑ а б Turkey, Azerbaijan sign pipeline deal. Las Vegas Sun. The Associated Press. 27 грудня 2011. Процитовано 27 грудня 2011.[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ а б в SOCAR "pegged" 80% for itself in Trans–Anatolian gas pipeline. ABC.az. 2011-12-127. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 27 грудня 2011.
- ↑ а б Peker, Emre (25 грудня 2011). Turkey, Azeris to Form Gas Link Venture Next Year, Anatolia Says. Bloomberg. Процитовано 25 грудня 2011.
- ↑ а б Socor, Vladimir (4 квітня 2012). Interest Growing All-Round in Trans-Anatolia Pipeline Project. Eurasia Daily Monitor. Т. 9, № 70. Jamestown Foundation. Процитовано 24 травня 2012.
- ↑ Turkey, Azerbaijan sign gas pipeline deal. Bloomberg Businessweek. Associated Press. 26 червня 2012. Процитовано 28 червня 2012.
- ↑ а б в г Socor, Vladimir (27 червня 2012). Aliyev, Erdogan Sign Inter-Governmental Agreement on Trans-Anatolia Gas Pipeline to Europe. Eurasia Daily Monitor. Т. 9, № 122. Jamestown Foundation. Процитовано 29 червня 2012.
- ↑ http://en.trend.az/world/turkey/2313433.html
- ↑ Президенти Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, Азербайджану - Ільхам Алієв, України - Петро Порошенко прем'єр Болгарії Бойко Борисов, генеральний виконавчий директор BP Роберт Дадлі взяли участь в церемонії відкриття Трансанатолійського газопроводу (TANAP).
- ↑ Blank, Stephen (4 травня 2012). Russia Again Seeks to Quash the Trans-Caspian Pipeline. Eurasia Daily Monitor. Т. 9, № 85. Jamestown Foundation. Процитовано 24 травня 2012.
- ↑ а б Socor, Vladimir (11 вересня 2012). Azerbaijan Drives the Planning on Trans-Anatolia Gas Pipeline Project. Eurasia Daily Monitor. Т. 9, № 164. Jamestown Foundation. Процитовано 12 вересня 2012.
- ↑ а б в Socor, Vladimir (15 січня 2014). SCP, TANAP, TAP: Segments of the Southern Gas Corridor to Europe. Eurasia Daily Monitor. Т. 11, № 8. Heritage Foundation. Процитовано 18 січня 2014.
- ↑ Agayev, Zulfugar (23 грудня 2011). Pipeline to Ship Azeri Gas to Central Europe, Balkans, WSJ Says. Bloomberg. Процитовано 25 грудня 2011.
- ↑ One sure winner emerges in southern gas corridor race. Euractiv. 8 березня 2013. Процитовано 8 березня 2013.