Транспорт Єгипту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Єгипту M:
Транспортна система Єгипту (англ.)
Транспортна система Єгипту (англ.)
Територія
Площа 1,0 млн км² (30-те)
Рельєф височинний
Найвища точка гора Святої Катерини (2629 м)
Повітряний
Аеропортів 83 (66-те)
Наземний
Автошляхів 137,4 тис. км (38-ме)
Залізниць 5,1 тис. км (37-ме)
Водний
Узбережжя 2450 км
Головний порт Александрія
Водних шляхів 3,5 тис. км (29-те)
Найдовша річка Ніл (6690±1 кілометр)
Найбільше озеро Насер ( км²)
Трубопровідний
Трубопроводів 15729 км
Адміністрування
Орган Міністерство транспорту
Голова міністр Галал Саїд

Транспорт Єгипту представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим і озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 1 001 450 км² (30-те місце у світі)[1]. Форма території країни — компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 1240 км, зі сходу на захід — 1085 км[2][3]. Географічне положення Єгипту дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між Африкою і Близьким Сходом, Європою і Азією(через Суецький канал)[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Єгипті, станом на 2012 рік, дорівнює 137 430 км, з яких 126 742 км із твердим покриттям (838 км швидкісних автомагістралей) із твердим покриттям і 10 688 км без нього (37-ме місце у світі)[1]. Завдяки сухому м'якому клімату можна без особливих витрат підтримувати дорожню мережу, і велика частина вантажних перевезень у країні здійснюється автотранспортом.

Залізничний[ред. | ред. код]

У Єгипті існує найстаріша залізнична мережа Африки (Єгипетські національні залізниці). Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 5 085 км (37-ме місце у світі), з яких 5 085 км стандартної 1435-мм колії (62 км електрифіковано)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 83 аеропорти (66-те місце у світі), з них 72 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 11 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 15 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 36 (1);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 15 (3);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (4);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 6 (3)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 14 авіапідприємства, які оперують 101 повітряним судном[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 10,17 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 397,5 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 7 гелікоптерних майданчиків[1].

Єгипет є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — SU, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Єгипту мають літерний код ІКАО, що починається з — HE[1].

Водний[ред. | ред. код]

Береги Єгипту омиваються Середземним морем на півночі і Червоним морем на сході. Хоча загальна протяжність берегових ліній досить велика, тут практично немає зручних місць для морських портів. Середземноморське узбережжя протяжністю 960 км відсутні великі природні бухти придатні для стоянки сучасних великих суден. Окремі гавані є на узбережжі Червоного моря, що протягнулося на 1900 км. Проте дно Червоного моря рясніє кораловими рифами, що сильно ускладнює морську навігацію в цьому районі. Судна зі всього світу стоять на якорі у величезному порту Александрія. Це друге за величиною місто Єгипту, засноване греками в 32 році до н. е. У Єгипті є ще два стародавні морські порти — це Суец на Червоному морі і Порт-Саїд на Середземному. Вони зв'язані між собою Суецьким каналом. Ефективно працює керований державною компанією Суецький канал.

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Александрія, Дум'ят, Ель-Дехейла, Порт-Саїд, Суец. Нафтові термінали: Айн-Сухна, Седі-Керір. Річний вантажообіг контейнерних терміналів (дані за 2011 рік): Александрія — 1,11 млн, Порт-Саїд (східна частина) — 2,63 млн, Порт-Саїд (західна частина) — 1,14 млн контейнерів (TEU)[1]. СПГ-термінали для експорту скрапленого природного газу діють у портах: Дум'ят, Ідку в затоці Абукір.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 67 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (62-ге місце у світі), з яких: балкерів — 16, суховантажів — 20, контейнеровозів — 3, вантажно-пасажирських суден — 7, нафтових танкерів — 12, ролкерів — 9[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 13 (Данії — 1, Франції — 1, Греції — 8, Йорданії — 2, Лівану — 1); зареєстровані під прапорами інших країн — 42 (Камбоджі — 4, Грузії — 7, Гондурасу — 2, Ліберії — 3, Мальти — 1, Маршаллових Островів — 1, Молдови — 5, Панами — 11, Сент-Кіттсу і Невісу — 1, Сент-Вінсенту і Гренадин — 2, Саудівської Аравії — 1, Сьєрра-Леоне — 3, невстановленої приналежності — 1)[1].

Річковий[ред. | ред. код]

Рівнинний характер рельєфу Єгипту і концентрація населення в долині і дельті Нілу дозволили відносно легко вирішити завдання транспортного сполучення. Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом більше за 500 тонн, 2011 року становила 3 500 км (29-те місце у світі)[1]. Головні водні транспортні артерії країни: Ніл з водосховищем Насера і численними каналами в дельті; Суецький канал довжиною 193,5 км, доступний для океанських суден з осадкою до 17,68 м; канал вздовж середземноморського узбережжя, що поєднує Александрію з Каїром.

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів у Єгипті, станом на 2013 рік, становила 8 550 км; трубопроводів зрідженого газу — 957 км; нафтогонів — 5 225 км; інших трубопроводів — 37 км; продуктогонів — 895 км; водогонів — 65 км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 26 липня 2016 року міністерство в уряді Шерифа Ісмаїла очолював Галал Саїд[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т Egypt : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 2 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Egypt : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 2 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]