Транспорт Аруби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Аруби M:
Транспортна система Аруби (англ.)
Транспортна система Аруби (англ.)
Територія
Площа 180 км² (218-те)
Рельєф горбистий
Найвища точка гора Серу-Яманота (188 м)
Повітряний
Аеропортів 1 (210-те)
Водний
Узбережжя 68,5 км
Головний порт Оранієстад
Адміністрування
Орган Міністерство інфраструктури та навколишнього середовища
Голова міністр Мелані Шульц ван Хаген-Маас Гістеранус

Транспорт Аруби представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 180 км² (218-те місце у світі)[1]. Форма території країни — витягнута з південного сходу на північний захід; максимальна дистанція — 31 км, у найширшому місці — до 9 км[2][3]. Географічне положення Аруби дозволяє країні контролювати транспортні шляхи в акваторії Карибського моря, головним чином венесуельської нафти, підходи до Венесуельської затоки[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Залізничний[ред. | ред. код]

Раніше на острові для промислових цілей було споруджено і діяло 2 залізничні колії. Станом на 2017 рік, жодна з них не працювала[5].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 1 аеропорт (210-те місце у світі), з них 1 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (0)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 3 авіапідприємства, які оперують 19 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 2,12 млн осіб[1]. 2015 року повітряним транспортом перевезення вантажів, окрім багажу пасажирів, не здійснювалось[1].

Аруба є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — P4, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[6][1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Баркадера, Оранієстад. Нафтовий термінал в Сінт-Ніколасі. Причали для круїзних лайнерів обладнані в Оранієстаді.

Міський громадський[ред. | ред. код]

Головним міським громадським транспортом на острові слугує автобус. Державна компанія Арубас, у складі 29 автобусів, забезпечує пасажирські перевозки на острові. Присутні також приватні маршрутні перевізники. У столиці 2012 року було відкрито трамвайну вуличну колію, яка використовується для туристичних екскурсійних подорожей містом.

Див. також: Трамвай Аруби

Державне управління[ред. | ред. код]

Королівство Нідерланди здійснює управління транспортною інфраструктурою залежної країни через міністерство інфраструктури та навколишнього середовища. Станом на 27 січня 2017 року міністерство в уряді Марка Рютте очолював міністр Мелані Шульц ван Хаген-Маас Гістеранус[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Aruba : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 17 October. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Aruba and Aruban History.. — Дата звернення: 19 грудня 2010 року.
  6. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  7. Netherlands : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 17 October. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]