Транспорт Афганістану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Афганістану M:
Транспортна система Афганістану (англ.)
Транспортна система Афганістану (англ.)
Територія
Площа 652230 км² (41-ше)
Рельєф гористий
Найвища точка гора Ношак (7485 м)
Повітряний
Аеропортів 52 (91-ше)
Наземний
Автошляхів 42150 км (86-те)
Водний
Узбережжя 0 км
Водних шляхів 1200 км (60-те)
Найдовша річка Гільменд (1150 км)
Найбільше озеро вдсх. Каджакі ( км²)
Трубопровідний
Трубопроводів 466 км
Адміністрування
Орган Міністерство транспорту і цивільної авіації
Голова міністр Мохаммадулла Баташ

Транспорт Афганістану представлений автомобільним [⇨], повітряним [⇨], водним (морським) [⇨] і трубопровідним [⇨], у населених пунктах [⇨] та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 652 230 км² (41-ше місце у світі)[1]. Форма території країни — компактна, з виступом Вакханського коридору на північному-сході, що сполучає її з Китаєм; максимальна дистанція з півночі на південь — 1012 км, зі сходу на захід — 1320 км[2][3]. Географічне положення дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між Близьким Сходом і Китаєм, Центральною Азією та Індійським субконтинентом, але брак інфраструктури і політична ситуація в країні перешкоджають цьому[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів в Афганістані, станом на 2006 рік, дорівнює 42 150 км, з яких 12 350 км (29%) із твердим покриттям і 29 800 км (71%) без нього (84-те місце у світі)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 52 аеропорти (91-ше місце у світі), з них 23 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 29 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 4 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 4 (4);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 11 (13);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 2 (6);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 2 (6)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 4 авіапідприємства, які оперують 20 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 1,9 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 33,1 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 9 гелікоптерних майданчиків[1].

Афганістан є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — YA, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Афганістану мають літерний код ІКАО, що починається з — OA[1].

Залізничний[ред. | ред. код]

Водний[ред. | ред. код]

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом більше за 500 тонн, 2011 року становила 1 200 км (60-те місце у світі)[1]. Головні водні транспортні артерії країни — прикордонна річка Амудар'я (на півночі), Гільменд (у центральній частині).

Головні річкові порти країни: Хейрабад і Шерхан на Амудар'ї.

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів в Афганістані, станом на 2013 рік, становила 466 км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через Міністерство транспорту і цивільної авіації. Станом на червень 2016 року міністерство в уряді Абдулли Абдулли очолював Мохаммадулла Баташ[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н Afghanistan : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Afghanistan : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання[ред. | ред. код]