Транспорт Британських Віргінських Островів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Британських Віргінських Островів M:
Транспортна система Віргінських островів (англ.)
Транспортна система Віргінських островів (англ.)
Територія
Площа 151 км² (220-те)
Рельєф низовинний
Найвища точка гора Маунт-Сейдж (521 м)
Повітряний
Аеропортів 4 (185-те)
Наземний
Автошляхів 200 км (209-те)
Водний
Узбережжя 80 км
Головний порт Роад-Харбор
Адміністрування
Орган державний секретаріат транспорту
Голова держсекретар Кріс Грейлінг

Транспорт Британських Віргінських Островів представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 151 км² (220-те місце у світі)[1]. Форма території країни — архіпелажна, видовжена в субширотному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 50 км, зі сходу на захід — 60 км[2][3]. Географічне положення Британських Віргінських Островів дозволяє контролювати морські транспортні шляхи між акваторіями Карибського моря та північної частини Атлантики (протока Анегада)[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Британських Віргінських Островах, станом на 2007 рік, дорівнює 200 км (209-те місце у світі)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 4 аеропорти (185-те місце у світі), з них 2 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 2 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 1 (2);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (0)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 3 повітряними суднами[1].

Британські Віргінські Острови не є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — VP-L, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Британських Віргінських Островів мають літерний код ІКАО, що починається з — TU[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Роад-Харбор.

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Велика Британія здійснює управління транспортною інфраструктурою залежної країни через державний секретаріат транспорту. Станом на 28 липня 2016 року департамент в уряді Терези Мей очолювала державний секретар Кріс Грейлінг[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж British Virgin Islands : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 15 October. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. United Kingdom : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 15 October. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]