Транспорт Брунею

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Брунею M:
Транспортна система Брунею, 1984 рік (англ.)
Транспортна система Брунею, 1984 рік (англ.)
Територія
Площа 5765 км² (173-тє)
Рельєф низовинний
Найвища точка гора Букіт-Пагон (1850 м)
Повітряний
Аеропортів 1 (214-те)
Наземний
Автошляхів 3029 км (166-те)
Водний
Узбережжя 161 км
Водних шляхів 209 км (96-те)
Трубопровідний
Трубопроводів 1241 км
Адміністрування
Орган Міністерство зв'язку
Голова міністр Мустаппа ібн Хаджі Сірат

Транспорт Брунею представлений автомобільним , повітряним , водним (морським і річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 5 765 км² (173-тє місце у світі)[1]. Форма території країни — складна, утворена двома окремими напіванклавами Малайзії, що мають вихід до вод Південнокитайського моря; максимальна дистанція з півночі на південь — 130 км, зі сходу на захід — 120 км[2][3]. Географічне положення Брунею дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи зі Східної Азії до Південної[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів в Брунеї, станом на 2010 рік, дорівнює 3 029 км, з яких 2 425 км із твердим покриттям і 604 км без нього (167-ме місце у світі)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 1 аеропорт (214-те місце у світі) із твердим покриттям злітно-посадкової смуги. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 10 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 1,15 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 115,2 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 3 гелікоптерні майданчики[1].

Бруней є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — V8, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Брунею мають літерний код ІКАО, що починається з — WB[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Муара. Нафтові термінали: Лумут, Серія. СПГ-термінал для експорту скрапленого природного газу діє в порту Лумуті.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 9 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (115-те місце у світі), з яких: танкерів для хімічної продукції — 1, газовозів — 8[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 2 (Великої Британії)[1].

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з осадкою до 1,2 м, 2012 року становила 209 км (96-те місце у світі)[1]. Головна водна транспортна артерія країни: річки Бруней і Тутонг.

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів у Брунеї, станом на 2013 рік, становила 749 км; нафтогонів — 492 км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство зв'язку. Станом на 10 лютого 2016 року міністерство в уряді Хассанала Болкіаха очолював Мустаппа ібн Хаджі Сірат[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п Brunei : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Brunei : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 28 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання[ред. | ред. код]