Транспорт Джибуті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Джибуті M:
Транспортна система Джибуті (англ.)
Транспортна система Джибуті (англ.)
Територія
Площа 23,2 тис. км² (151-ше)
Рельєф горбистий
Найвища точка гора Мусса-Алі (2028 м)
Повітряний
Аеропортів 13 (152-ге)
Наземний
Автошляхів 3,1 тис. км (165-те)
Залізниць 100 км (128-ме)
Водний
Узбережжя 314 км
Головний порт Джибуті
Адміністрування
Орган Міністерство інфраструктури і транспорту
Голова міністр Мусса Ахмед Гассан

Транспорт Джибуті представлений автомобільним [⇨], залізничним [⇨], повітряним [⇨], водним (морським) [⇨], у населених пунктах [⇨] та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 23 200 км² (151-ше місце у світі)[1]. Форма території країни — складна, С-подібна; максимальна дистанція з півночі на південь — 200 км, зі сходу на захід — 115 км[2][3]. Географічне положення Джибуті дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи через Червоне море між Європою, Близьким Сходом та Азією, Східною Африкою і Австралією; слугувати морськими воротами для Ефіопії, що втратила вихід до вод Світового океану[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Джибуті, станом на 2000 рік, дорівнює 3 065 км, з яких 1 379 км із твердим покриттям і 1 686 км без нього (166-те місце у світі)[1].

Залізничний[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2008 рік, становила 100 км (128-ме місце у світі), з яких 100 км вузької 1000-мм колії[1]. Залізниця знаходиться в спільному користуванні з Ефіопією, проте деякі ділянки виведені з експлуатації. З 2008 року Кувейт є головним інвестором у відновлення залізничного зв'язку між Ефіопією та Джибуті.

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 13 аеропортів (152-ге місце у світі), з них 3 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 10 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (1);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (7);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (2)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 4 повітряними суднами[1].

Джибуті є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — J2, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5].Коди ІКАО для аеропортів Джибуті — HF, HD[1].

Водний[ред. | ред. код]

Головний морський порт країни: Джибуті.

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство інфраструктури і транспорту. Станом на 19 травня 2016 року міністерство в уряді Абдулкадіра Каміль Мохамеда очолював Мусса Ахмед Гассан[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Djibouti : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 21 May. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Djibouti : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 21 May. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]