Транспорт Ефіопії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Ефіопії M:
Транспортна система Ефіопії (англ.)
Транспортна система Ефіопії (англ.)
Територія
Площа 1,1 млн км² (27-ме)
Рельєф гірський
Найвища точка гора Рас-Дашен (4533 м)
Повітряний
Аеропортів 57 (83-тє)
Наземний
Автошляхів 110,4 тис. км (44-те)
Залізниць 681 км (102-ге)
Водний
Узбережжя 0 км
Адміністрування
Орган Міністерство транспорту
Голова міністр Воркнех Гебеєху

Транспорт Ефіопії представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (річковим і озерним) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 1 104 300 км² (27-ме місце у світі)[1]. Форма території країни — відносно компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 1290 км, зі сходу на захід — 1665 км[2][3]. Географічне положення Ефіопії дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Східної Африки[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Ефіопії, станом на 2015 рік, дорівнює 110 414 км, з яких 14 354 км із твердим покриттям і 96 060 км без нього (78-ме місце у світі)[1].

Залізничний[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2015 рік, становила 681 км (102-ге місце у світі), з яких 681 км вузької 1000-мм колії[1]. Залізниця знаходиться в спільному користуванні з Джибуті, проте деякі ділянки виведені з експлуатації. З 2008 року Кувейт є головним інвестором у відновлення залізничного зв'язку між Ефіопією та Джибуті.

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 57 аеропортів (83-тє місце у світі), з них 17 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 40 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 3 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 8 (3);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 4 (9);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (20);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 2 (8)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 75 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 7,07 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 1,2 млрд тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

Ефіопія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — ET, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Ефіопії мають літерний код ІКАО, що починається з — HA[1].

Водний[ред. | ред. код]

Країна після громадянської війни і проголошення незалежності Еритреї втратила вихід до Червоного моря, тому використовує порт Джибуті (Джибуті) і Бербера (Сомалі) в якості транспортних воріт.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 8 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (121-ше місце у світі), з яких: суховантажів — 8[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 8 лютого 2016 року міністерство в уряді Хейлемеріама Десаленя очолював Воркнех Гебеєху[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м Ethiopia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 15 October. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Ethiopia : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 15 October. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]