Транспорт Зімбабве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Зімбабве M:
Транспортна система Зімбабве (англ.)
Транспортна система Зімбабве (англ.)
Територія
Площа 390,7 тис. км² (61-ше)
Рельєф гористий
Найвища точка гора Ньянгані (2592 м)
Повітряний
Аеропортів 196 (29-те)
Наземний
Автошляхів 97,3 тис. км (49-те)
Залізниць 3,4 тис. км (53-тє)
Водний
Узбережжя 0 км
Найбільше озеро Кариба ( км²)
Трубопровідний
Трубопроводів 270 км
Адміністрування
Орган Міністерство транспорту та розвитку інфраструктури
Голова міністр Оберт Мпофу

Транспорт Зімбабве представлений автомобільним [⇨], залізничним [⇨], повітряним [⇨], водним (озерним) [⇨] і трубопровідним [⇨], у населених пунктах [⇨] та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 390 757 км² (61-ше місце у світі)[1]. Форма території країни — компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 740 км, зі сходу на захід — 820 км[2][3]. Географічне положення Зімбабве дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Південної Африки; виходу до вод Світового океану країна не має[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Зімбабве, станом на 2002 рік, дорівнює 97 267 км, з яких 18 481 км із твердим покриттям і 78 786 км без нього (47-ме місце у світі)[1].

Залізничний[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 3 427 км (53-тє місце у світі), з яких 3 427 км вузької 1067-мм колії (313 км електрифіковано)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 196 аеропортів (29-те місце у світі), з них 17 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 179 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 3 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 5 (3);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 7 (104);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (72)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 4 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 370,2 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 962,6 тис. тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

Зімбабве є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — Z, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Зімбабве мають літерний код ІКАО, що починається з — FV[1].

Водний[ред. | ред. код]

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року невідома. Головна водна транспортна артерія країни — озеро Кариба.

Головні річкові порти країни: Бінга і Кариба на Замбезі.

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина продуктопроводів у Зімбабве, станом на 2013 рік, становила 270 км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту та розвитку інфраструктури. Станом на 22 липня 2015 року міністерство в уряді Едмунда Габріеля Мугабе очолював Оберт Мпофу[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м Zimbabwe : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Zimbabwe : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]