Транспорт Кокосових Островів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Кокосових Островів M:
Транспортна система Кокосових Островів (англ.)
Транспортна система Кокосових Островів (англ.)
Територія
Площа 14 км² (241-ше)
Рельєф низовинна
Найвища точка безименна висота (5 м)
Повітряний
Аеропортів 1 (216-те)
Наземний
Автошляхів 22 км (222-ге)
Водний
Узбережжя 26 км
Головний порт Порт-Рефьюдж
Адміністрування
Орган Міністерство інфраструктури і транспорту
Голова міністр Даррен Джефрі Честер

Транспорт Кокосових Островів представлений автомобільним [⇨], повітряним [⇨], водним (морським) [⇨], у населених пунктах та між ними громадський транспорт пасажирських перевезень не розвинений[⇨]. Площа країни дорівнює 14 км² (241-ше місце у світі)[1]. Форма території країни — архіпелажна, витягнута в субмеридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 40 км, діаметр лагуни найбільшого південного острова — 12 км[2][3]. Географічне положення Кокосових Островів дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між Австралією та країнами Південної та Південно-Східної Азії[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів Кокосових Островів, станом на 2007 рік, дорівнює 22 км, з яких 10 км із твердим покриттям і 12 км без нього (222-ге місце у світі)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 1 аеропорт (216-те місце у світі) із твердим покриттям злітно-посадкової смуги. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (0)[1].

Кокосові Острови не є самостійним членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), інтереси країни в організації представляє Австралія[5].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головний морський порт країни: Порт-Рефьюдж.

Державне управління[ред. | ред. код]

Австралія здійснює управління транспортною інфраструктурою території через міністерство інфраструктури і транспорту. Станом на 1 лютого 2017 року міністерство в уряді Малкольма Блая Тернбулла очолював Даррен Джефрі Честер[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Cocos (Keeling) Islands : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 17 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Australia : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 17 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання[ред. | ред. код]

Шаблон:Кокосові Острови в темах