Транспорт Люксембургу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Люксембургу M:
Транспортна система Люксембургу (англ.)
Транспортна система Люксембургу (англ.)
Територія
Площа 2,6 тис. км² (179-те)
Рельєф горбистий
Найвища точка пагорб Бургплац (559 м)
Повітряний
Аеропортів 2 (202-ге)
Наземний
Автошляхів 2,9 тис. км (167-ме)
Залізниць 275 км (125-те)
Водний
Узбережжя 0 км
Головний порт Мертерт
Водних шляхів 37 км (104-те)
Трубопровідний
Трубопроводів 169 км
Адміністрування
Орган Міністерство сталого розвитку та інфраструктури
Голова міністр Франсуа Бауш

Транспорт Люксембургу представлений автомобільним [⇨], залізничним [⇨], повітряним [⇨], водним (морським, річковим) [⇨] і трубопровідним [⇨], у населених пунктах [⇨] та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 2 586 км² (179-те місце у світі)[1]. Форма території країни — витягнута в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 89 км, зі сходу на захід — 56 км[2][3]. Географічне положення Люксембургу дозволяє країні контролювати сухопутні, річкові та повітряні транспортні шляхи між країнами Західної Європи (країнами Бенілюксу, Німеччини та Франції)[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Люксембурзі, станом на 2012 рік, дорівнює 2 899 км, з яких 2 899 км із твердим покриттям (152 км швидкісних автомагістралей) (168-ме місце у світі)[1].

Залізничний[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 275 км (125-те місце у світі), з яких 275 км стандартної 1435-мм колії (275 км електрифіковано)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 2 аеропорти (202-ге місце у світі), з них 1 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 1 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (1)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 3 авіапідприємства, які оперують 119 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 1,83 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 6,3 млрд тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик[1].

Люксембург є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — LX, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Люксембургу мають літерний код ІКАО, що починається з — EL[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Люксембург не має виходу до вод Світового океану, але має власний морський торговий флот, який, станом на 2010 рік, складався з 49 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (71-ше місце у світі), з яких: балкерів — 2, суховантажів — 3, танкерів для хімічної продукції — 20, контейнеровозів — 10, нафтових танкерів — 2, ролкерів — 12[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 48 (Бельгії — 11, Данії — 1, Франції — 15, Німеччини — 9, Японії — 3, Нідерландів — 3, Швейцарії — 1, Великої Британії — 5); зареєстровані під прапорами інших країн — 18 (Італії — 14, Мальти — 3, Панами — 1)[1].

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2010 року становила 37 км (104-те місце у світі)[1]. Головна водна транспортна артерія країни — річка Мозель.

Головні річкові порти країни: Мертерт на Мозелі.

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів у Люксембурзі, станом на 2013 рік, становила 142 км; продуктогонів — 27 км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство сталого розвитку та інфраструктури. Станом на 20 грудня 2016 року міністерство в уряді Ксав'є Бетеля очолював Франсуа Бауш[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с Luxembourg : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 23 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Luxembourg : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 23 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання[ред. | ред. код]