Транспорт Лівії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Лівії M:
Транспортна система Лівії (англ.)
Транспортна система Лівії (англ.)
Територія
Площа 1,8 млн км² (17-те)
Рельєф рівнинний
Найвища точка гора Бікку-Бітті (2267 м)
Повітряний
Аеропортів 146 (41-ше)
Наземний
Автошляхів 100,0 тис. км (47-ме)
Водний
Узбережжя 1770 км
Головний порт Триполі
Трубопровідний
Трубопроводів 11,7 тис. км км
Адміністрування
Орган Міністерство економіки і промисловості
Голова міністр Абдулмуталіб Ахмед Абу Фарва

Транспорт Лівії представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 1 759 540 км² (17-те місце у світі)[1]. Форма території країни — відносно компакта полігональна; максимальна дистанція з півночі на південь — 1500 км, зі сходу на захід — 1690 км[2][3]. Географічне положення Лівії дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи у Середземному морі; сухопутні в Північній Африці, вихід до моря для Чаду і Нігеру[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Лівії, станом на 2003 рік, дорівнює 100 024 км, з яких 57 214 км із твердим покриттям і 42 810 км без нього (45-те місце у світі)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 146 аеропортів (41-ше місце у світі), з них 68 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 78 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 23 (2);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 7 (5);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 30 (14);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 7 (37);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (20)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 8 авіапідприємств, які оперують 23 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 2,5 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 3,8 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 2 гелікоптерні майданчики[1].

Лівія є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 5A, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Лівії мають літерний код ІКАО, що починається з — HL[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Марса-ель-Бурейка (Брега), Триполі. Нафтові термінали: Ез-Завія, Рас-Лануф. СПГ-термінали для експорту скрапленого природного газу діють у портах: Марса-ель-Бурейка.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 23 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (91-ше місце у світі), з яких: суховантажів — 2, танкерів для хімічної продукції — 4, газовозів — 3, нафтових танкерів — 13, ролкерів — 1[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 2 (Кувейту — 1, Норвегії — 1); зареєстровані під прапорами інших країн — 6 (Гонконгу — 1, Мальти — 5)[1].

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів у Лівії, станом на 2013 рік, становила 4,7 тис. км; нафтогонів — 7 тис. км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство економіки і промисловості. Станом на 22 вересня 2016 року міністерство в уряді національної єдності Фаїза аль-Сараджа очолював Абдулмуталіб Ахмед Абу Фарва[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п Libya : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 18 September. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Libya : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 18 September. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]