Транспорт Мексики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Мексики M:
Транспортна система Мексики (ісп.)
Транспортна система Мексики (ісп.)
Територія
Площа 1,9 млн км² (14-те)
Рельєф гірський
Найвища точка вулкан Орисаба (5675 м)
Повітряний
Аеропортів 1714 (3-тє)
Наземний
Автошляхів 377,7 тис. км (20-те)
Залізниць 15,4 тис. км (18-те)
Водний
Узбережжя 9330 км
Водних шляхів 2,9 тис. км (33-тє)
Трубопровідний
Трубопроводів 37 тис. км
Адміністрування
Орган Секретаріат зв'язку і транспорту
Голова держсекретар Герардо Руїс Еспарза

Транспорт Мексики представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 1 964 375 км² (14-те місце у світі)[1]. Форма території країни — складна, видовжена з південного сходу на північний захід; максимальна дистанція з півночі на південь — 2012 км, зі сходу на захід — 3060 км[2][3]. Географічне положення Мексики дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Північної Америки (США і Канада) та країнами Месоамерики й Південної Америки (Панамериканське шосе); між акваторіями Атлантичного і Тихого океанів[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Мексиці, станом на 2012 рік, дорівнює 377 660 км, з яких 137 544 км із твердим покриттям (7 176 км швидкісних автомагістралей) і 240 116 км без нього (19-те місце у світі)[1].

Залізничний[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 15 389 км (18-те місце у світі), з яких 15 389 км стандартної 1435-мм колії (27 км електрифіковано)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 1 714 аеропортів (3-тє місце у світі), з них 243 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 1471 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 12 (1);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 32 (1);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 80 (42);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 86 (281);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 33 (1146)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 21 авіапідприємство, які оперують 357 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 45,5 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 713,9 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик[1].

Мексика є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — XA, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Мексики мають літерний код ІКАО, що починається з — MM[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Альтаміра, Коацакоалькос, Ласаро-Карденас, Мансанільйо, Веракрус. Річний вантажообіг контейнерних терміналів (дані за 2012 рік): Мансанільйо — 1,99 млн, Ласаро-Карденас — 1,24 млн контейнерів (TEU)[1]. Нафтові термінали: Кайо-Аркас, Дос-Бокас. СПГ-термінали для імпорту скрапленого природного газу діють у портах: Альтаміра, Енсенада. Головні порти заходу круїзних лайнерів: Канкун і Косумель на півострові Юкатан, Енсенада на півострові Каліфорнія.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 52 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (70-те місце у світі), з яких: балкерів — 5, суховантажів — 3, танкерів для хімічної продукції — 11, газовозів — 3, вантажно-пасажирських суден — 10, нафтових танкерів — 17, ролкерів — 3[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 5 (Франції — 1, Греції — 2, Південно-Африканської Республіки — 1, Об'єднаних Арабських Еміратів — 1); зареєстровані підпрапорами інших країн — 12 (Антигуа і Барбуди — 1, Маршаллових Островів — 2, Панами — 5, Португалії — 1, Іспанії — 1, Венесуели — 1, невстановленої приналежності — 1)[1].

Річковий[ред. | ред. код]

Річкові басейни Мексики (англ.)

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року становила 2 900 км (33-тє місце у світі)[1].

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів у Мексиці, станом на 2013 рік, становила 18 074 км; бензогонів — 2 102 км; нафтогонів — 8 775 км; інших трубопроводів — 369 км; продуктогонів — 7 565 км; водогонів — 123 км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через Секретаріат зв'язку і транспорту. Станом на 5 січня 2017 року міністерство в уряді Енріке Пенья Ньєто очолював Герардо Руїс Еспарза[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т Mexico : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 25 August. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Mexico : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 25 August. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]