Транспорт Мозамбіку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Мозамбіку M:
Транспортна система Мозамбіку (англ.)
Транспортна система Мозамбіку (англ.)
Територія
Площа 799,4 тис. км² (35-те)
Рельєф рівнинний
Найвища точка гора Бінга (2436 м)
Повітряний
Аеропортів 98 (57-ме)
Наземний
Автошляхів 30,3 тис. км (96-те)
Залізниць 4,8 тис. км (39-те)
Водний
Узбережжя 2470 км
Головний порт Мапуту
Водних шляхів 460 км (85-те)
Трубопровідний
Трубопроводів 1,3 тис. км
Адміністрування
Орган Міністерство транспорту і зв'язку
Голова міністр Карлос Мескуїта

Транспорт Мозамбіку представлений автомобільним [⇨], залізничним [⇨], повітряним [⇨], водним (морським, річковим) [⇨] і трубопровідним [⇨], у населених пунктах [⇨] та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 799 380 км² (35-те місце у світі)[1]. Форма території країни — складна, видовжена в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 1770 км, зі сходу на захід — 1095 км[2][3]. Географічне положення Мозамбіку дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи між Європою та Азією з Австралією Мозамбіцькою протокою вздовж східноафриканського узбережжя[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Мозамбіці, станом на 2009 рік, дорівнює 30 331 км, з яких 6 303 км із твердим покриттям і 24 028 км без нього (96-те місце у світі)[1].

Залізничний[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 4 787 км (39-те місце у світі), з яких 4 787 км вузької 1067-мм колії[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 98 аеропортів (57-ме місце у світі), з них 21 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 77 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (1);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 9 (9);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 5 (29);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 4 (38)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 3 авіапідприємства, які оперують 16 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 686,9 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 5,1 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

Мозамбік є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — C9, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Мозамбіку мають літерний код ІКАО, що починається з — FQ[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Бейра, Мапуту, Накала.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 2 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (144-те місце у світі), з яких: суховантажів — 2[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 2 (Бельгії)[1].

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2010 року становила 460 км (85-те місце у світі)[1]. Головна водна транспортна артерія країни — річка Замбезі до міста Тете і водосховище Кахора-Басса на цій же річці.

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів у Мозамбіці, станом на 2013 рік, становила 972 км; продуктогонів — 278 км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і зв'язку. Станом на 15 вересня 2016 року міністерство в уряді Карлоса Агостіно ду Росаріу очолював Карлос Мескуїта[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р Mozambique : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 21 May. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Mozambique : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 21 May. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]