Транспорт Островів Теркс і Кайкос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Островів Теркс і Кайкос M:
Транспортна система островів Теркс і Кайкос (англ.)
Транспортна система островів Теркс і Кайкос (англ.)
Територія
Площа 948 км² (186-те)
Рельєф низовинний
Найвища точка пагорб Фламіго-Гіллс (48 м)
Повітряний
Аеропортів 8 (162-ге)
Наземний
Автошляхів 121 км (213-те)
Водний
Узбережжя 389 км
Адміністрування
Орган державний секретаріат транспорту
Голова держсекретар Кріс Грейлінг

Транспорт Островів Теркс і Кайкос представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим і озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 948 км² (186-те місце у світі)[1]. Форма території країни — архіпелажна, видовжена в субширотному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 80 км, зі сходу на захід — 140 км[2][3]. Географічне положення Островів Теркс і Кайкос дозволяє контролювати морські транспортні шляхи між акваторіями Карибського моря та північної частини Атлантики (Навітряна протока)[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Островах Теркс і Кайкос, станом на 2003 рік, дорівнює 121 км, з яких 24 км із твердим покриттям і 97 км без нього (213-те місце у світі)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 8 аеропортів (162-ге місце у світі), 6 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 2 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 3 (0);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 1 (0);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (2)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 16 повітряними суднами[1].

Острови Теркс і Кайкос не є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — VQ-T, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Островів Теркс і Кайкос мають літерний код ІКАО, що починається з — MB[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Кокберн, Гранд-Терк, Провіденсіалес.

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Велика Британія здійснює управління транспортною інфраструктурою залежної країни через державний секретаріат транспорту. Станом на 28 липня 2016 року департамент в уряді Терези Мей очолювала державний секретар Кріс Грейлінг[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Turks and Caicos Islands : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 18 August. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. United Kingdom : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 18 August. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]