Транспорт Північних Маріанських Островів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Північних Маріанських Островів M:
Транспортна система Північних Маріанських Островів (англ.)
Транспортна система Північних Маріанських Островів (англ.)
Територія
Площа 464 км² (197-ме)
Рельєф горбистий
Найвища точка безіменна висота (965 м)
Повітряний
Аеропортів 5 (180-те)
Наземний
Автошляхів 536 км (195-те)
Водний
Узбережжя 1482 км
Головний порт Сайпан
Адміністрування
Орган Федеральний департамент перевезень
Голова держсекретар Елейн Чао

Транспорт Північних Маріанських Островів представлений автомобільним [⇨], повітряним [⇨], водним (морським) [⇨], у населених пунктах [⇨] та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 464 км² (197-ме місце у світі)[1]. Форма території країни — архіпелажна, витягнута дуга в субмеридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 600 км, розміри найбільшого острова (Сайпан) — 22 x 10 км[2][3]. Географічне положення Північних Маріанських Островів дозволяє контролювати морські та повітряні транспортні шляхи в західній частині акваторії Тихого океану між Східною і Південно-Східною Азією та Північною Америкою; між Японією та Австралією з Новою Зеландією[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів на Північних Маріанських Островах, станом на 2008 рік, дорівнює 536 км (194-те місце у світі)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 5 аеропортів (180-те місце у світі), з них 3 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 2 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (1);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (1)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик[1].

Північні Маріанські Острови не є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO)[5]. Аеропорти Північних Маріанських Островів мають літерний код ІКАО, що починається з — PG[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Сайпан, Тініан, Рота.

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Сполучені Штати Америки здійснюють управління транспортною інфраструктурою країни через федеральний департамент перевезень. Станом на грудень 2017 року департамент в уряді Дональда Трампа очолювала державний секретар Елейн Чао[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е the Northern Mariana Islands : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 27 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. United States : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 27 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання[ред. | ред. код]