Транспорт Сальвадору

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Сальвадору M:
Транспортна система Сальвадору (англ.)
Транспортна система Сальвадору (англ.)
Територія
Площа 21,0 тис. км² (153-тє)
Рельєф гористий
Найвища точка гора Сьєрро-Ель-Піталь (2730 м)
Повітряний
Аеропортів 68 (74-те)
Наземний
Автошляхів 6,9 тис. км (147-ме)
Залізниць 13 км (135-те)
Водний
Узбережжя 307 км
Головний порт Пуерто-Кутуко
Адміністрування
Орган Міністерство громадських служб
Голова міністр Герсон Мартінес

Транспорт Сальвадору представлений автомобільним [⇨], залізничним [⇨], повітряним [⇨], водним (морським) [⇨], у населених пунктах [⇨] та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 21 041 км² (153-тє місце у світі)[1]. Форма території країни — видовжена в широтному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 140 км, зі сходу на захід — 260 км[2][3]. Географічне положення Сальвадору дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Північної Америки, Мексики та країнами Месоамерики, Південної Америки (Панамериканське шосе)[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Сальвадорі, станом на 2010 рік, дорівнює 6 918 км, з яких 3 247 км із твердим покриттям (341 км швидкісних автомагістралей) із твердим покриттям і 3 671 км без нього (148-ме місце у світі)[1].

Залізничний[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 13 км (135-те місце у світі), з яких 125 км вузької 914-мм колії[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 68 аеропортів (74-те місце у світі), з них 5 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 63 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (1);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 2 (11);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (51)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 36 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 2,59 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 13,87 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 2 гелікоптерні майданчики[1].

Сальвадор є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — YS, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Сальвадору мають літерний код ІКАО, що починається з — MS[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Пуерто-Кутуко. Нафтові термінали: Акахутла (відкрите море).

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів доступних для суден з невеликим дедвейтом 2011 року невідомаГоловна водна транспортна артерія країни, річка Лемпа, судноплавна не весь рік.

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство громадських служб. Станом на 15 грудня 2014 року міністерство в уряді Сальвадора Санчеса Серена очолював Герсон Мартінес[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м El Salvador : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 15 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. El Salvador : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 15 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]