Транспорт Самоа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Самоа M:
Транспортна система Самоа (англ.)
Транспортна система Самоа (англ.)
Територія
Площа 2,8 тис. км² (178-ме)
Рельєф гірський
Найвища точка гора Сілісілі (1857 м)
Повітряний
Аеропортів 4 (188-ме)
Наземний
Автошляхів 2,3 тис. км (172-ге)
Водний
Узбережжя 403 км
Головний порт Апіа
Адміністрування
Орган Міністерство праці, транспорту та інфраструктури
Голова міністр Енокаті Посала Мануалесагалала

Транспорт Самоа представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 2 831 км² (178-ме місце у світі)[1]. Форма території країни — архіпелажна, видовжена в широтному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 150 км, зі сходу на захід — 165 км; розміри найбільшого острова (Саваї) - 45 x 70 км[2][3]. Географічне положення Самоа дозволяє країні контролювати транспортні шляхи в центральній частині акваторії Тихого океану[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Самоа, станом на 2001 рік, дорівнює 2 337 км, з яких 332 км із твердим покриттям і 2 005 км без нього (173-тє місце у світі)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 4 аеропорти (188-ме місце у світі), з них 1 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 3 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (0);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (3)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 1 повітряним судном[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 270,9 тис. осіб[1]. 2015 року повітряним транспортом перевезення вантажів, окрім багажу пасажирів, не здійснювалось[1].

Самоа є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 5W, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Самоа мають літерний код ІКАО, що починається з — NS[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головний морський порт країни: Апіа.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 2 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (145-те місце у світі), з яких: суховантажів — 1, вантажно-пасажирських суден — 1[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 1 (Нової Зеландії)[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство праці, транспорту та інфраструктури. Станом на 1 грудня 2015 року міністерство в уряді Фатіаалофи Аїоно Лупесоліаї Сайлеле Малієлегаої Туїлаепи очолював Енокаті Посала Мануалесагалала[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м Samoa : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 August. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Samoa : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 22 August. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання[ред. | ред. код]