Транспорт Словаччини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Словаччини M:
Транспортна система Словаччини (англ.)
Транспортна система Словаччини (англ.)
Територія
Площа 49,0 тис. км² (131-ше)
Рельєф гористий
Найвища точка гора Ґерлаховскі-Штіт (2655 м)
Повітряний
Аеропортів 35 (111-те)
Наземний
Автошляхів 54,9 тис. км (75-те)
Залізниць 3,6 тис. км (49-те)
Водний
Узбережжя 0 км
Головний порт Братислава
Водних шляхів 172 км (99-те)
Трубопровідний
Трубопроводів 7,2 тис. км
Адміністрування
Орган Міністерство транспорту, будівництва і регіонального розвитку
Голова міністр Арпад Ерсек

Транспорт Словаччини представлений автомобільним [⇨], залізничним [⇨], повітряним [⇨], водним (річковим) [⇨] і трубопровідним [⇨], у населених пунктах [⇨] та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 49 035 км² (131-ше місце у світі)[1]. Форма території країни — витягнута в широтному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 210 км, зі сходу на захід — 420 км[2][3]. Географічне положення Словаччини дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Центральної та Східної Європи[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Словаччині, станом на 2012 рік, дорівнює 54 869 км із твердим покриттям (420 км швидкісних автомагістралей) (82-ге місце у світі)[1].

Автомагістралі Словаччини мають позначення «D + код», а автостради «R + номер».

Автомагістралі: D1 D2 D3 D4

Автостради: R1 R2 R3 R4 R5 R6 R7 R8 R9

Залізничний[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 3 624 км (49-те місце у світі), з яких 99 км широкої 1520-мм колії, 3 475 км стандартної 1435-мм колії (1 616 км електрифіковано), 50 км вузької 1000-мм і 750-мм колії[1]. Загалом експлуатується 76 тунелів загальною довжиною 45 км, 2 297 мостів загальною довжиною 51 км[5].

Обслуговуванням та наданням послуг займаються такі компанії:

  • Залізниці Словацької республіки (ŽSR) — державна залізнична компанія.
  • RegioJet — приватна пасажирська залізнична компанія.
  • LEO Express — приватна пасажирська залізнична компанія.
  • Arriva — приватна пасажирська залізнична компанія.
  • Чєрнигронська вузькоколійна залізниця (ČHŽ) — вузькоколійна (760 мм) залізнична компанія.
  • Historická lesná úvraťová železnica (HLÚŽ чи OKLŽ) — історична вузькоколійна (760 мм) залізниця.
  • Nitra Agricultural Museum Railway (NPŽ) — вузькоколійна залізнична компанія.
  • Železničná spoločnosť Slovensko (ZSSK) — пасажирська державна залізнична компанія.
  • Železničná spoločnosť Cargo Slovakia (ZSSK Cargo чи ZSCS) — вантажна державна залізнична компанія.

Має сполучення з такими країнами:

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 35 аеропортів (111-те місце у світі), з них 21 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 14 із ґрунтовим[1]. Головний аеропорт країни — столичний аеропорт «Братислава» імені Штефаника. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 3 (0);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 3 (9);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 11 (5)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 4 авіапідприємства, які оперують 23 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 11,1 тис. осіб[1]. 2015 року повітряним транспортом перевезення вантажів, окрім багажу пасажирів, не здійснювалось[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик[1].

Словаччина є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — OM, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[6][1]. Аеропорти Словаччини мають літерний код ІКАО, що починається з — LZ[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 11 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (112-те місце у світі), з яких: суховантажів — 9, рефрижераторів — 2[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 11 (Німеччини — 3, Ірландії — 1, Італії — 2, Чорногорії — 1, Словенії — 1, Туреччини — 1, України — 2)[1].

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року становила 172 км (99-те місце у світі)[1]. Головна водна транспортна артерія країни — річка Дунай. Також судноплавними є Ваг (від гирла до міста Середь) та Бодрог.

Головні річкові порти країни: Братислава і Комарно на Дунаї.

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів у Словаччині, станом на 2013 рік, становила 6 774 км; нафтогонів — 419 км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Трамвайні системи мають Братислава, Пряшів, Кошице, Жиліна, Тренчанське-Тепліце.

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту, будівництва і регіонального розвитку. Станом на 5 січня 2017 року міністерство в уряді Роберта Фіцо очолював Арпад Ерсек[7].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с Slovakia : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 15 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. Výročná Správa 2015 : [арх. 25 березня 2017]. — Залізниці Словацької республіки. — Дата звернення: 25 березня 2017.
  6. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  7. Slovakia : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 15 July. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання[ред. | ред. код]