Транспорт Суринаму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Суринаму M:
Транспортна система Суринаму (англ.)
Транспортна система Суринаму (англ.)
Територія
Площа 163,8 тис. км² (92-ге)
Рельєф рівнинний
Найвища точка гора Джуліана-Топ (1230 м)
Повітряний
Аеропортів 55 (85-те)
Наземний
Автошляхів 4,3 тис. км (154-те)
Водний
Узбережжя 386 км
Головний порт Парамарибо
Водних шляхів 1,2 тис. км (58-ме)
Трубопровідний
Трубопроводів 50 км
Адміністрування
Орган Міністерство транспорту, зв'язку і туризму
Голова міністр Валісі Пінас

Транспорт Суринаму представлений автомобільним повітряним , водним (морським, річковим та озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 163 820 км² (92-ге місце у світі)[1]. Форма території країни — компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 460 км, зі сходу на захід — 450 км[2][3]. Географічне положення Суринаму дозволяє країні контролювати транспортні шляхи вздовж північного узбережжя Південної Америки, між Гаяною та французьким заморським департаментом, Гвіаною[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Суринамі, станом на 2003 рік, дорівнює 4 304 км, з яких 1 130 км із твердим покриттям і 3 174 км без нього (155-те місце у світі)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 55 аеропортів (85-те місце у світі), з них 6 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 49 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (4);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 5 (45)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 5 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 259,5 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 29,3 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

Суринам є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — PZ, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Суринаму мають літерний код ІКАО, що починається з — SM[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Парамарибо, Вагенінген.

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів доступних для суден з осадкою до 7 м 2011 року становила 1 200 км (58-ме місце у світі)[1].

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина нафтогонів в Суринамі, станом на 2013 рік, становила 50 км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту, зв'язку і туризму. Станом на 1 грудня 2015 року міністерство в уряді Десіре Делано Бутерсі очолював Валісі Пінас[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м Suriname : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Suriname : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]