Транспорт Сьєрра-Леоне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Сьєрра-Леоне M:
Транспортна система Сьєрра-Леоне (англ.)
Транспортна система Сьєрра-Леоне (англ.)
Територія
Площа 71,7 тис. км² (119-те)
Рельєф гористий
Найвища точка гора Бінтімані (1948 м)
Повітряний
Аеропортів 8 (164-те)
Наземний
Автошляхів 11,3 тис. км (131-ше)
Водний
Узбережжя 402 км
Водних шляхів 800 км (71)
Адміністрування
Орган галузеві міністерства

Транспорт Сьєрра-Леоне представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 71 740 км² (119-те місце у світі)[1]. Форма території країни — відносно компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 355 км, зі сходу на захід — 305 км[2][3]. Географічне положення Сьєрра-Леоне дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи між Америкою, Європою та Азією з Австралією; сухопутне сполучення між країнами Західної Африки[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Сьєрра-Леоне, станом на 2002 рік, дорівнює 11 300 км, з яких 904 км із твердим покриттям і 10 396 км без нього (131-ше місце у світі)[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 8 аеропортів (164-те місце у світі), з них 1 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 7 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (7);[1]. Кількість зареєстрованих

У країні авіапідприємств, станом на 2015 рік, невідома[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 50,5 тис. осіб[1]. 2015 року повітряним транспортом перевезення вантажів, окрім багажу пасажирів, не здійснювалось[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 2 гелікоптерні майданчики[1].

Сьєрра-Леоне є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 9L, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Сьєрра-Леоне мають літерний код ІКАО, що починається з — SL[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Фрітаун, Пепел, Шербро.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 215 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (34-те місце у світі), з яких: балкерів — 22, суховантажів — 120, інших вантажних суден — 2, танкерів для хімічної продукції — 19, контейнеровозів — 6, газовозів — 3, вантажно-пасажирських суден — 2, нафтових танкерів — 28, рефрижераторів — 7, ролкерів — 4, спеціалізованих танкерів — 1, автовозів — 1[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 98 (Бангладеш — 1, Китайської Народної Республіки — 19, Кіпру — 2, Єгипту — 3, Естонії — 2, Гонконгу — 7, Японії — 4, Лівану — 2, Північної Кореї — 2, Румунії — 2, Російської Федерації — 7, Сінгапуру — 9, Сирії — 13, Тайваню — 7, Туреччини — 9, Об'єднаних Арабських Еміратів — 1, Великої Британії — 1, України — 5, Ємену — 2)[1].

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 800 км (71-ше місце у світі)[1]. Лише 600 км судноплавні впродовж усього року.

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через окремі галузеві міністерства комунального господарства, житла та інфраструктури і транспорту та авіації. Станом на 21 липня 2014 року міністерства в уряді Ернеста Бай Короми очолювали Елімені Корома і Балогун Корома, відповідно[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п Sierra Leone : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 13 September. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Sierra Leone : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 13 September. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]