Транспорт Уругваю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Уругваю M:
Транспортна система Уругваю (англ.)
Транспортна система Уругваю (англ.)
Територія
Площа 176,2 тис. км² (91-ше)
Рельєф рівнинний
Найвища точка гора Серро-Катедрал (514 м)
Повітряний
Аеропортів 133 (42-ге)
Наземний
Автошляхів 77,7 тис. км (63-тє)
Залізниць 1,6 тис. км (77-ме)
Водний
Узбережжя 660 км
Головний порт Монтевідео
Водних шляхів 1,6 тис. км (48-ме)
Трубопровідний
Трубопроводів 417 км
Адміністрування
Орган Міністерство транспорту і ЖКГ
Голова міністр Віктор Россі

Транспорт Уругваю представлений автомобільним [⇨], залізничним [⇨], повітряним [⇨], водним (морським, річковим і озерним) [⇨] і трубопровідним [⇨], у населених пунктах [⇨] та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 176 215 км² (91-ше місце у світі)[1]. Форма території країни — компактна; максимальна дистанція з півночі на південь — 540 км, зі сходу на захід — 400 км[2][3]. Географічне положення Уругваю дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи між Європою, Північною Америкою і акваторією Тихого океану навколо Південної Америки; водні шляхи південноамериканських країн в річковій системі Парани[4].

Історія становлення і розвитку[ред. | ред. код]

Автомобільний[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів в Уругваї, станом на 2010 рік, дорівнює 77 732 км із твердим покриттям і 69 989 км без нього (62-ге місце у світі)[1].

Залізничний[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 1 641 км (77-ме місце у світі), з яких 1 641 км стандартної 1435-мм колії[1].

Повітряний[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 133 аеропорти (42-ге місце у світі), з них 11 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 122 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 4 (3);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 4 (40);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 2 (79)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 3 повітряними суднами[1].

Уругвай є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — CX, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Уругваю мають літерний код ІКАО, що починається з — SU[1].

Водний[ред. | ред. код]

Морський[ред. | ред. код]

Головний морський порт країни: Монтевідео.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 16 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (100-те місце у світі), з яких: балкерів — 1, суховантажів — 2, танкерів для хімічної продукції — 3, вантажно-пасажирських суден — 6, нафтових танкерів — 3, ролкерів — 1[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 8 (Аргентини — 1, Данії — 1, Греції — 1, Іспанії — 5); зареєстровані під прапорами інших країн — 1 (Ліберії)[1].

Річковий[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 1 600 км (48-ме місце у світі)[1].

Трубопровідний[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів в Уругваї, станом на 2013 рік, становила 257 км; нафтогонів — 160 км[1].

Міський громадський[ред. | ред. код]

Державне управління[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і житлово-комунального господарства. Станом на 22 грудня 2015 року міністерство в уряді Табаре Рамона Васкеса Росаса очолював Віктор Россі[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н Uruguay : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 17 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005
  3. Дубович І. А., 2008
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Uruguay : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 17 June. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]