Транспорт у Болгарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Транспорт у Болгарії є однією з основних галузей болгарської економіки. У Болгарії добре розвинуті всі види транспорту — сухопутний, водний, повітряний, трубопровідний та інші. Кожен з них має власну інфраструктуру і регулюється спеціальним законом.

В географічному відношенні Болгарія займає центральне місце на Балканському півострові, через який проходять основні шляхи з Європи через протоку Босфор (на території Туреччини) в Малу Азію і далі на Близький Схід, в Передню Азію і Північну Африку. Територія Болгарії становить 110 550 км². Найбільша відстань між крайніми географічними точками становить 520 км із заходу на схід і 330 км з півночі на південь.

Прикордонний контроль[ред.ред. код]

Прикордонний КПП Кулата

Прикордонні застави в Болгарії називають «прикордонні контрольно-пропускні пункти» (болг. граничен контрольно-пропускателен пункт), скорочено ГКПП.

Загальна довжина кордонів Болгарії становить 2245 км, з них 1181 км — сухопутні, 686 км — річкові (з яких 470 км проходять по річці Дунай) і 378 км — по Чорному морю.

Болгарія є членом Європейського союзу (1 січня 2007), НАТО (20 квітня 2004) , Світової організації торгівлі (1 грудня 1996) і Організації Об'єднаних Націй (14 грудня 1955). Митний контроль товарів і візовий контроль пасажирів на болгарських кордонах здійснюються відповідно до загальноприйнятих у цих організаціях правил.

Сухопутний транспорт[ред.ред. код]

Автомобільний транспорт[ред.ред. код]

Автомобільний транспорт є найшвидшим і найпоширенішим видом пасажирського і вантажного транспорту в Болгарії. У країні експлуатується 19 611 км доріг, з яких 418 км — автомагістралі, 3015 км — дороги І класу, 41 958 км — дороги ІІ класу, 11 689 км — дороги ІІІ класу і 294 км — ґрунтові дороги. Щільність дорожньої мережі в Болгарії становить 336 км / 1000 км ².[1]

Населення Болгарії становить 7 563 710 жителів, 4 224 538 з них мають водійське посвідчення. У країні зареєстровано 3 136 857 транспортних засобів, з яких на 2 856 857 встановлений двигун внутрішнього згоряння.[1]

Віадук по автомагістралі « Хемус »
Вік автопарку[1]
вік, роки автомобілі, %
0 — 5 9,08
6 — 10 9,07
11 — 15 24,41
16 — 20 30,96
більше 20 26,48
Продажі нових легкових автомобілів[2]
рік кількість
2005 34 940
2006 45 300
2007 55 336
2008 57 927
2009 26 813
Продажі нових легкових автомобілів в 2009 році (за марками)[2]
марка автомобілі, %
Toyota 11,06
Ford 9,78
Volkswagen 8,79
Peugeot 8,12
Dacia 7,08
Citroen 6,39
Skoda 6,23
Chevrolet 5,96
Opel 5,83
Renault 5,7

В 2009 у в Болгарії сталося 8045 ДТП, в яких загинуло 1061 і було поранено 9952 людини.[3] Основними причинами подій, за ступенем частоти, були:

  1. Перевищена швидкість;
  2. Неправильний обгін;
  3. Відсутність водійських прав та навичок водіння;
  4. Алгокольное сп'яніння.[1]

Залізниця[ред.ред. код]

Схема залізниці в Болгарії Залізничний транспорт є найдешевшим пасажирським та вантажним транспортом в Болгарії. Залізнична мережа добре розвинена і покриває більшу частину території країни. До 2012 року розгорнута довжина всіх дорожних шляхів в країні становить 6938 км, 3048 (43,9%) з яких є одноколійними, 1941 км (28%) — двоколійними, 125 км (1,8%) — вузькоколійними, з відстанню між рейками 760 мм. Довжина колії між вокзалами становить 1824 км (26,3%). Болгарія має залізничний зв'язок з усіма суміжними державами — Румунією, Сербією, Македонією, Грецією і Туреччиною[4].

В 2009 році по болгарським залізницям було перевезено 13 284 400 тонн вантажів, 9 663 200 т з яких перевозилися всередині країни і 3 621 200 — за кордон. У 2009 році болгарськими залізницями скористалося 31 360 200 пасажирів, 30 928 800 з яких перевозилися всередині країни і 431 400 — за кордон[5].

Найбільшим пасажирським вокзалом в країні є Центральний вокзал Софія.

Софійський метрополітен[ред.ред. код]

Повітряний транспорт[ред.ред. код]

Повітряний транспорт в Болгарії в основному здійснює міжнародні пасажирські перевезення. Частка вантажних польотів менша. Внутрішні повітряні перевезення в країні інтенсивніші влітку, зі столиці Софії в аеропорти на чорноморському узбережжі країни — Варну і Бургас.

У Болгарії є 8 основних аеропортів — Софія, Пловдив, Стара-Загора, Варна, Бургас, Горна-Оряховиця, Тирговиште і Русе.[6]

Кілька болгарських авіакомпанії займаються внутрішніми і міжнародними пасажирськими та вантажними повітряними перевезеннями, серед них « Болгарія Ейр» — найбільша, « Болгаріан Ейр Чартер», « Ейр Віа», « Ейр Софія». Крім них в Болгарії працює ряд авіакомпаній з європейських та інших країн.

Керівництво та контроль цивільного повітряного транспорту в Болгарії здійснюється Державним підприємством «Керівництво повітряного руху»[7].

Водний транспорт[ред.ред. код]

Водний транспорт в Болгарії має велике значення для міжнародного товарообміну країни. Внутрішні водні сполучення слабо розвинені. У країні є великий потенціал розвитку міжнародних круїзних подорожей, але цей напрямок туризму все ще залишається слабо розвиненим.

Актуальну статистичну та адміністративну інформацію про водному транспорті в Болгарії можна знайти на офіційній сторінці Виконавчого агентства «Морська адміністрація» ( болгарською мовою).

Річковий транспорт[ред.ред. код]

Пристань на річці Дунай в місті Русе

Єдина річка в Болгарії, яка підходить для річкового транспорту це Дунай. Велика частина кордону між Болгарією і Румунією (470 км) проходить по Дунаю, тому добре розвинені пасажирські та вантажні сполучення на поромах. Найстаріша річкова судноплавна компанія це «Болгарське річкове судноплавство» ( «Българско речно плаване» ) в місті Русе.

Детальну гідрологічну і навігаційну інформацію про річку Дунай болгарською мовою можна отримати на сайті Агентства з вивчення та підтримки річки Дунай.

Морський транспорт[ред.ред. код]

Весь східний кордон Болгарії (378 км) знаходиться на Чорному морі. З нього через протоку Босфор можна вийти в Мармурове море, і далі через Дарданелли — в Середземне море. Перевезення морським транспортом в Болгарії здійснюється в основному через морські порти Варна і Бургас.

Морський транспорт є найдешевшим видом транспорту в перевезеннях між Болгарією і Росією. Морський транспорт на танкерах є єдиним шляхом доставки російської нафти для Болгарії, через морський порт Бургас. Практично всі нафтопродукти в країні виробляються на єдиному нафтохімічному комбінаті, який знаходиться в Бургасі і належить російській компанії «Лукойл».

Найбільша судноплавна компанія — «Болгарський Морський Флот» (Варна).

Влітку на чорноморському узбережжі Болгарії популярні короткі поїздки на яхтах в море і перевезення туристів на невеликі відстані по морю.

Трубопровідний транспорт[ред.ред. код]

Будівництво та експлуатація трубопроводів є одним з найскладніших питань у сучасній зовнішній політиці Болгарії. Географічно Болгарія знаходиться в центрі Балканського півострова і обходити її при прокладці трубопроводів є складно технічно і дорого економічно. У країні гостро стикаються геополітичні і економічні інтереси Європейського союзу, США та Росії.

В даний час для Болгарії найважливішим є газопровід, за яким до Болгарії надходить російський природний газ через ​​Україну і Румунію.

У країні розвиваються 3 основні проекти трубопроводів:

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Дані для 2009, гол. інсп. Стойчев Константинов Пътно-транспортна аварийност в Република България(болг.)
  2. а б Ассоциация автомобильных производителей и их официальных представителей в Болгарии(болг.)
  3. За даними Державної суспільно-консультативної комісії з проблем безпеки дорожнього руху
  4. Національна компанія «Залізнична інфраструктура». Офіційний сайт (болг.)
  5. За даними Національного статистичного інституту РБ до 31 грудня 2009 (болг.)
  6. Държавно предприятие «Ръководство на въздушното движение» (болг.)
  7. Държавно предприятие «Ръководство на въздушното движение» (болг.)