Трапезна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трапезна в абатстві Мон-Сен-Мішель.

Трапезна — столова кімната, найпаче у монастирях, школах-інтернатах та академічних установах. Одне з місць, де сьогодні найчастіше використовується цей термін — аспірантура семінарій.

Трапезна та чернеча культура[ред.ред. код]

Спільне харчування передбачалося за умови, якщо всі монахи зберуться разом. Раціон та харчові звичаї дещо відрізняються залежно від чернечого ордену, і ширше — від історичного періоду. Бенедиктинське правило може слугувати як ілюстрація.

Правило Святого Бенедикта передбачало дворазове харчування. Обід дозволявся цілий рік; вечеря — з пізньої весни до ранньої осені, за винятком середи і п'ятниці. Зазвичай, дієта складалася з простої їжі: дві страви і фрукти, в якості третього курсу, якщо були доступні. Їжа була простою, м'ясо ссавців заборонене для всіх, крім хворих. Помірність у всіх аспектах раціону — суть закону Бенедикта. Страву споживали в тиші, часто спілкуючись жестами. Один монах міг читати Святе Писання вголос під час їжі.

До середини дванадцятого століття, така суворість була пом'якшена. Пом'якшення відбулося в першу чергу через розширення Календаря святих, що дозволило більш складні страви і довші служби, які відбувались при свічках, і у Каппа Манья. Раціон також позбавлений від різних ухилень або дискримінацій: найголовніше — споживання їжі у трапезній відокремлене від додаткової їжі, споживаної в іншому місці (часто в невеликій кімнаті побудованій для цієї мети). Таке правило діяло за умови, якщо певний відсоток ченців, як правило, більш ніж половина, регулярно харчувалися в трапезній.

Православ'я[ред.ред. код]

Трапезна церква у Києво-Печерській лаврі.

У православних монастирях, Трапезна (грец. τράπεζα) вважається священним місцем, і навіть в деяких випадках будується як повноцінна церква з вівтарем та іконостасом.

Посилання[ред.ред. код]

  • Adams, Henry, Mont Saint-Michel and Chartres. New York: Penguin, 1986.
  • Fernie, E. C. The Architecture of Norman England. Oxford: Oxford University Press, 2000.
  • Harvey, Barbara. Living and Dying in England, 1100–1450. Oxford: Clarendon Press, 1995.