Трахтенберг Ісаак Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісаак Михайлович Трахтенберг
Trachtenberg.jpg
Народився 11 листопада 1923(1923-11-11) (94 роки)
Житомир, Житомирська округа, УСРР
Громадянство СРСРУкраїна
Діяльність доцент
Alma mater Національний медичний університет імені Олександра Богомольця
Науковий ступінь доктор медичних наук[d]
Членство Національна академія наук України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За оборону Києва»
Медаль «Ветеран праці»
Державна премія України в галузі науки і техніки — 2002 Заслужений діяч науки і техніки України — 1994

Трахтенберг Ісаак Михайлович (*11 листопада 1923, Житомир) — український і радянський гігієніст, професор (1966), доктор медичних наук (1964), член-кореспондент Національної академії наук України, академік Національної академії медичних наук України, заслужений діяч науки і техніки України (1994), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002, премії імені А. А. Богомольця (2010, академічних премій з профілактичної медицини Національної АМН України (1995 , 2002, 2010).

Біографія[ред. | ред. код]

Народження і ранні роки[ред. | ред. код]

Ісаак Михайлович Трахтенберг народився 11 листопада 1923 році у Житомирі. У 1940 році закінчив Київську середню школу № 44. У 1940 році студент філологічного факультету Київського університету.

З 1941 року студент Київського медичного інституту. Потім евакуювався з інститутом у місто Челябінськ, де продовжив навчання в КМІ. У 1942 році поєднував заняття в інституті з роботою в «Челябенергомонтаже» інструментальника на будівництві заводу оборонної промисловості. У той же час пройшов 110-годинну підготовку стрільця ВУС-1.

З 1943 року він був обраний головою студентської профспілки Київського медичного інституту. За активну громадську роботу нагороджений грамотою Челябінського Ради депутатів трудящих.

У 1944 році повернувся в Київ з колективом студентів та викладачів інституту, де і продовжив навчання. Через два роки, закінчив Київський медичний інститут, і був зарахований за конкурсом до аспірантури при кафедрі гігієни праці, якою керував Л. І. Медведь. У 19471948 роках брав участь у перших повоєнних наукових форумах по профілактичній медицині (XII Всесоюзний і V Український з'їзд гігієністів, епідеміологів, мікробіологів, інфекціоністів). У 1948 році Республіканської протиепідеміологічної комісією був призначений уповноваженим з проведення протиепідемічних заходів Залізничного району м. Києва. У тому ж році був нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр..».

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

З 1951 року Ісааку Михайловичу було присвоєно науковий ступінь кандидата медичних наук і він був зарахований і. о. асистента кафедри гігієни праці Київського медичного інституту. З 1951 по 1955 роки працював асистентом кафедри. На посаді професора кафедри, якої в ті роки керував член-кореспондент Академії медичних наук СРСР Г. Х. Шахбазян, І. Трахтенберг пропрацював до 1972 р. і за цей час опублікував три монографії, одна з яких присвячена проблемі меркуриализм, друга — токсикології полімерів, третя — фізіології розумової праці.

В 1956 р. І. Трахтенбергу було присвоєно вчене звання доцента, а з 1961 р. обраний головою профспілки Київського медичного інституту. Вже у 1964 р. йому було присвоєно науковий ступінь доктора медичних наук. Через два роки, в 1966 р. І. Трахтенберг був нагороджений медаллю «За оборону Києва» і в тому ж році він отримав вчене звання професора. В 1968 р. він був нагороджений грамотою Президії Українського республіканського комітету профспілки медичних працівників, потім в 1970 р. Почесною грамотою виконкому Київської міської ради депутатів трудящих. В 1972 р. І. Трахтенберг був обраний завідувачем лабораторією промислової токсикології і гігієни праці при використанні хімічних речовин Київського науково-дослідного інституту гігієни праці та профзахворювань МОЗ України. Він так само став членом секції промислової токсикології проблемної комісії «Наукові основи гігієни праці та профпатології» АМН СРСР.

Публікації[ред. | ред. код]

Редактор[ред. | ред. код]

  • Член редакційної колегії періодичного видання «Література і життя»;
  • Член редакційної ради (розділ «Гігієна») Великої медичної енциклопедії.

Книги[ред. | ред. код]

  • В 2006 р. на міжнародній науковій конференції «Наукові школи Національного медичного університету ім. А. А. Богомольця: від витоків до сучасності „була презентація книги І. Трахтенберга під назвою“ Слово про Alma mater».

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Грамота Челябінського Ради депутатів трудящих за участь у підготовці інструкторів ППХО Осовиахиму.
  • Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
  • Медаль «За оборону Києва»
  • Грамота Президії Українського республіканського комітету профспілки медичних працівників (1968)
  • Почесна грамота виконкому Київської міської ради депутатів трудящих (1970)
  • Грамота МОЗ УРСР та Українського республіканського комітету профспілки медичних працівників у зв'язку з 125-річчям Київського медичного інституту. (1976)
  • Почесна грамота правління Республіканського наукового товариства гігієністів (1980)
  • Знак «Відмінник охорони здоров'я» (1982)
  • Медаль «Ветеран праці» (1985)
  • Нагрудний знак «50 років героїчної оборони м. Києва» (1991)
  • Диплом громадської благодійної організації фонду «Професіонал» за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
  • Орден «За заслуги» III ступеня (1998)
  • Академічна премія Академії медичних наук України з профілактичної медицини за монографію «Основні показники фізіологічної норми у людини» (2002)
  • Медаль Академії медичних наук України за видатні досягнення в галузі медицини та у зв'язку з 10-річчям АМН Україні (2003)

Посилання[ред. | ред. код]