Траян Попович
| Траян Попович | |
|---|---|
| рум. Traian Popovici | |
 | |
| Народився |
17 жовтня 1892[1] Рушій-Менестіоара, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина |
| Помер |
4 червня 1946[1] (53 роки) Колаку (Сучава), Румунське королівство |
| Поховання | Wooden church in Colacu, Suceavad |
| Країна |
 Румунія Австро-Угорщина |
| Діяльність | адвокат, політик, мер міста |
| Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича |
| Знання мов | румунська |
| Учасник | Перша світова війна |
| Посада | мер міста і член Палати депутатів Румунії[d] |
| Партія | незалежний політик |
| Родичі | Dorimedont Popovicid |
| Нагороди | |
Траян Попович (рум. Traian Popovici 17 жовтня 1892р., (с.Рушій-Менестіоара, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина)— 4 червня 1946( Бухарест, Румунія)) — румунський адвокат і мер міста Чернівці під час Другої світової війни. Відомий тим, що врятував близько 20000 євреїв Буковини від депортації.
Біографія[ред. | ред. код]
Попович народився в невеликому селищі, розташованому в австро-угорській частині Буковини. Його дід був відомим священиком, в 1777 році відмовився приносити присягу Австрійської імперії.
У 1908 році, ще під час навчання у гімназії (м. Сучава) Попович незаконно перетнув кордон з Румунією заради того, щоб послухати виступ видатного румунського громадського і культурного діяча Ніколае Йорга в румунському містечку Бурдужень (нині частина м. Сучава) неподалік. Закінчивши гімназію в 1911 році, Попович поступив на факультет права Чернівецького університету. З початком Першої світової війни він вступив в румунську армію, в якій і служив до кінця війни. У повоєнний час Попович працював в Чернівцях адвокатом.
На початку липня 1941 року після звільнення Чернівців від радянських військ Траяну Поповичу поступила пропозиція від Міністерства внутрішніх справ (Румунії) стати мером( примарєм) Чернівців, через кілька днів, однак, міністерство призначило іншого кандидата на посаду мера ( чернівецького медика Октавіана Лупу), а Поповича було призначено його заступником. За свідченням Поповича: https://oanapopablog.files.wordpress.com/2013/10/spovedania-traian-popovici1.pdf Втім, 1 серпня 1941 року Траян Попович через низку політичних обставин обійняв посаду мера. Незабаром, після призначення мером, йому було наказано створити в Чернівцях гетто для євреїв, однак Попович не був згоден з тим, що частина населення міста повинна бути поміщена за колючий дріт. Після довгих дебатів губернатор регіону прийняв його точку зору(Траян Попович."Сповідь").За симпатії до євреїв Поповича політичні противники прозвали «jidovitul».
У жовтні 1941 році новий губернатор [[[Corneliu_Calotescu|https://en.wikipedia.org/wiki/Corneliu_Calotescu]]] розпочав депортацію єврейського населдення Буковини до Трансністрію. Офіційного наказу з Бухаресту про депортацію влада Буковини не отримала. Тим не менш, контролювати виконання рішення приїхали представники з Бухаресту (генерал Іон Топор, полковник Джордже Петреску). Після наради у губернаторстві -- губернатор Буковини Калотеску дозволив Поповичу зробити виняток для 200 євреїв, які могли б залишитися в Чернівцях. Залишившись незадоволеним такою скромною поступкою, Попович, діючи через канали впливу на Іона Антонеску, зокрем, через консула Третього Рейху у Чернівцях Фріца Шеллхорна та свого дядька, колишнього міністра по справах Буковини в уряді Румунії - Дорімедонта Поповича, аргументуючи тим, що єврейське населення відіграє дуже важливу роль в господарському житті Чернівців, добивався рішення про скасування депортації. У результаті від Антонеску був отриманий дозвіл розширити список, в остаточний варіант якого було дозволено включити до 20000 євреїв, які таким чином уникли депортації у табори Трансністрії напередодні зими 1941-1942рр.
Фактично же, Попович включив у списки 21 626 осіб. Деякі з цих людей були депортовані у 1942 році, коли Попович втратив посаду примаря( мера).
У 1945 р. році написав свідчення щодо подій Голокосту на території Буковини, пізніше( у 1947 р.) були видані у скороченому вигляді румунським журналістом Мататіасом Карпом, який розслідував обставини Голокосту у Румунії . Цілий рукопис залишився неопублікованим. У 1946 році Траян Попович раптово помер, офіційною причиною смерті вважається серцевий напад. На похороні у Бухаресті були присутні тисячі вдячних чернівецьких євреїв, біженців з північної частини Буковини, що увійшла у склад СРСР, виступив голова румунських єврейських громад Румунії В. Фільдерман. У 1971 році прах Поповича було перепоховано на малій батьківщині, у с. Фунду Молдовей (ч. Колаку)( південна Буковина, Румунія) на території церкви, де служив батько Траяна Поповича.
В Ізраїлі у 1969 році інституцією Яд ва-Шем за поданням колишніх чернівчан Попович включений до списку Праведників народів Світу( людей, які не будучи євреями, рятували євреїв від Голокосту, ризикуючи своїм життям).
Посилання[ред. | ред. код]
- Буковинський Шиндлер [Архівовано 14 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Сергій Воронцов, " Дзеркало тижня. Україна ", 30 січня 2009, 13:50
- Буковинський Шиндлер — Колишній мер Чернівців [Архівовано 7 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Алла Чобан, 15/09/2011
- Кім був Попович — фашистом чи праведником? [Архівовано 7 лютого 2017 у Wayback Machine.] (Полеміка із статтею Володимира Старика) // Сергій Воронцов, газета «Свобода слова», 31 Жовтня 2011
Траян Попович. Сповідь.( рум. мовою)