Тренер сезону в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Тренер сезону в Україні — нагорода, що присуджується найкращому наставнику чемпіонату України з футболу. Від сезону-2002/03 має альтернативну офіційну назву — «Приз ім. Валерія Лобановського». За умовами конкурсу, при виборі лауреата не має значення громадянство.

Опитування Держкомспорту України[ред.ред. код]

1992 (весна)[ред.ред. код]

1. А. Заяєв («Таврія»)
2. В. Прокопенко («Чорноморець»)
3. М. Павлов («Дніпро»)
4. Л. Ткаченко («Металіст»)
5. В. Яремченко («Шахтар»)

Опитування «Спортивної газети»[ред.ред. код]

1992/93[ред.ред. код]

1. М. Фоменко («Динамо») — 12 очок
2. М. Павлов («Дніпро») — 5
3. М. Маркевич («Карпати») — 1
4. Б. Стрельцов («Кремінь») — 1

1993/94[ред.ред. код]

1. В. Прокопенко («Чорноморець»)
2. Й. Сабо («Динамо»)
3. В. Яремченко («Шахтар»)
4. М. Маркевич («Карпати»)
5. М. Павлов («Дніпро»)

1994/95[ред.ред. код]

1. Л. Буряк («Чорноморець»)
2. Є. Кучеревський («Миколаїв»)
3. В. Мунтян (Молодіжна збірна України)

1995/96[ред.ред. код]

1. Й. Сабо («Динамо») — 120 (39+1+1)
2. Л. Буряк («Чорноморець») — 40 (0+16+8)
3. М. Фоменко (ЦСКА-Борисфен) — 37 (3+8+12)
4. О. Томах («Металург» З.) — 15 (0+6+3)
5. О. Іщенко («Зірка-НІБАС») — 12 (0+4+4)
6. Б. Штанге («Дніпро») — 12 (0+3+6)
7. С. Морозов («Нива» В.) — 10 (1+1+5)
8. В. Яремченко («Кремінь») — 8 (0+3+2)
9. В. Пожечевський («Ворскла») — 2 (0+1+0)
10. В. Журавчак («Карпати») — 1 (0+0+1)
11. І. Надєїн («Торпедо») — 1 (0+0+1)

Опитування ПФЛ[ред.ред. код]

1996/97[ред.ред. код]

1. В. Лобановський («Динамо»)
2. В. Яремченко («Шахтар»)
3. В. Пожечевський («Ворскла»)

1997/98[ред.ред. код]

1. В. Лобановський («Динамо»)
2. М. Маркевич («Карпати»)
3. В. Яремченко («Шахтар»)

1998/99[ред.ред. код]

1. В. Лобановський («Динамо»)
2. О. Таран («Кривбас»)
3. М. Павлов («Металург» Мр.)

1999/00[ред.ред. код]

1. В. Лобановський («Динамо»)
2. В. Прокопенко («Шахтар»)
3. О. Таран («Кривбас»)

2000/01[ред.ред. код]

1. М. Фоменко (ЦСКА)
2. В. Прокопенко («Шахтар»)
3. В. Лобановський («Динамо»)

2001/02[ред.ред. код]

1. В. Лобановський («Динамо») — 33 (11+0+0)
2. Н. Скала («Шахтар») — 13 (2+3+1)
3. С. Альтман («Металург» Д.) — 12 (1+3+3)
4. М. Фоменко («Металіст») — 12 (0+5+2)
5. О. Таран («Металург» З.) — 11 (0+3+5)
6. І. Надєїн («Кривбас») — 3 (0+0+3)

2002/03[ред.ред. код]

1. О. Михайличенко («Динамо»)
2. Є. Кучеревський («Дніпро»)
3. В. Кварцяний («Волинь»)

2003/04[ред.ред. код]

1. Є. Кучеревський («Дніпро»)
2. О. Михайличенко («Динамо»)
3. С. Альтман («Чорноморець»)

2004/05[ред.ред. код]

1. Є. Кучеревський («Дніпро») — 31 (7+3+4)
2. М. Луческу («Шахтар») — 28 (6+4+2)
3. Й. Сабо («Динамо») — 12 (2+2+2)
4. С. Альтман («Чорноморець») — 10 (1+2+3)
5. О. Федорчук («Таврія») — 9 (0+3+3)
6. О. Баранов («Арсенал») — 2 (0+1+0)
7. В. Ряшко («Закарпаття») — 2 (0+1+0)
8. С. Матвіїв («Борисфен») — 1 (0+0+1)
9. В. Яремченко («Металург» З.) — 1 (0+0+1)

2005/06[ред.ред. код]

1. М. Луческу («Шахтар»)
2. С. Альтман («Чорноморець»)
3. А. Дем'яненко («Динамо»)

2006/07[ред.ред. код]

1. А. Дем'яненко («Динамо») — 35
2. М. Маркевич («Металіст») — 23
3. М. Фоменко («Таврія») — 17

2007/08[ред.ред. код]

1. М. Луческу («Шахтар») — 43
2. М. Маркевич («Металіст») — 17
3. Ю. Сьомін («Динамо») — 13

Опитування УПЛ[ред.ред. код]

2008/09[ред.ред. код]

1. М. Луческу («Шахтар») — 43 (12+3+1)
2. Ю. Сьомін («Динамо») — 29 (2+11+1)
3. М. Маркевич («Металіст») — 17 (2+0+11)
4. М. Павлов («Ворскла») — 5 (0+1+3)
5. Н. Костов («Металург» Д.) — 2 (0+1+0)

2009/10[ред.ред. код]

1. М. Луческу («Шахтар») — 38 (10+4+0)
2. О. Кононов («Карпати») — 25 (4+6+1)
3. М. Маркевич («Металіст») — 11 (1+1+6)
4. В. Газзаєв («Динамо») — 8 (0+4+0)
5. Ю. Максимов («Оболонь» + «Кривбас») — 5 (0+1+3)
6. С. Пучков («Таврія») — 4 (0+0+4)
7. І. Гамула («Закарпаття») — 3 (1+0+0)
8. Н. Костов («Металург» Д.) — 2 (0+0+2)

2010/11[ред.ред. код]

1. М. Луческу («Шахтар») — 38 (12+1+0)
2. Ю. Сьомін («Динамо») — 17 (2+5+1)
3. О. Кононов («Карпати») — 13 (1+4+2)
4. М. Павлов («Ворскла») — 11 (1+2+4)
5. М. Маркевич («Металіст») — 7 (0+3+1)
6. С. Ковалець («Оболонь») — 3 (0+0+3)
7. Х. Рамос («Дніпро») — 2 (0+1+0)
8. Ю. Бакалов («Арсенал») — 1 (0+0+1)
9. Ю. Максимов («Кривбас») — 1 (0+0+1)
10. В. Петров («Таврія») — 1 (0+0+1)
11. А. Чанцев («Зоря») — 1 (0+0+1)
12. В. Яремченко («Іллічівець») — 1 (0+0+1)

2011/12[ред.ред. код]

1. М. Луческу («Шахтар») — 37 (11+2+0)
2. М. Маркевич («Металіст») — 22 (3+6+1)
3. Л. Кучук («Арсенал») — 16 (1+4+5)
4. Ю. Вернидуб («Зоря») — 9 (1+1+4)
5. М. Павлов («Ворскла») — 4 (0+1+2)
6. А. Дем'яненко («Волинь») — 2 (0+1+0)
7. Ю. Сьомін («Динамо») — 2 (0+1+0)
8. В. П'ятенко («Металург» Д.) — 2 (0+0+2)
9. Р. Григорчук («Чорноморець») — 1 (0+0+1)
10. Х. Рамос («Дніпро») — 1 (0+0+1)

2012/13[ред.ред. код]

1. М. Луческу («Шахтар») — 38 (10+3+2)
2. М. Маркевич («Металіст») — 26 (3+8+1)
3. Р. Григорчук («Чорноморець») — 16 (1+4+5)
4. О. Таран («Кривбас») — 8 (1+1+3)
5. Х. Рамос («Дніпро») — 4 (0+0+4)
6. О. Блохін («Динамо») — 3 (1+0+0)
7. Ю. Максимов («Металург» Д.) — 1 (0+0+1)

2013/14[ред.ред. код]

1. М. Луческу («Шахтар») — 29
2. Х. Рамос («Дніпро») — 25
3. Р. Григорчук («Чорноморець») — 21

2014/15[ред.ред. код]

1. С. Ребров («Динамо») — 33
2. М. Маркевич («Дніпро») — 29
3. Ю. Вернидуб («Зоря») — 7

2015/16[ред.ред. код]

1. С. Ребров («Динамо») — 24
2. М. Луческу («Шахтар») — 21
3. М. Маркевич («Дніпро») — 17
4. Ю. Вернидуб («Зоря») — 9
5. В. Шаран («Олександрія») — 7

2016/17[ред.ред. код]

1. П. Фонсека («Шахтар»)
2. Д. Михайленко («Дніпро»)
3. Ю. Вернидуб («Зоря»)
4. Р. Санжар («Олімпік»)
5. С. Ребров («Динамо»)
6. В. Шаран («Олександрія»)
7. Л. Кучук («Сталь» К-е)

2017/18[ред.ред. код]

1. О. Хацкевич («Динамо»)
2. П. Фонсека («Шахтар»)
3. В. Сачко («Ворскла»)
4. Ю. Вернидуб («Зоря»)
5. В. Шаран («Олександрія»)
6. О. Бойчишин («Карпати»)
7. О. Бабич («Чорноморець» + «Маріуполь»)
8. Ю. Вірт («Верес»)
9. О. Дулуб («Чорноморець»)
10. К. Фролов («Чорноморець»)

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • загальна кількість тренерів-переможців — 14;
  • найчастіше приз вигравав Мірча Луческу — 8 разів;
  • загальна кількість команд-переможниць — 6;
  • найчастіше лауреатами ставали представники київського «Динамо» — 12 разів.

Тренер року в Україні, газета «Український футбол»[ред.ред. код]

Тренер року в Україні — щорічна футбольна нагорода, котра у 2002—2015 роках присуджувалася газетою «Український футбол». Приз міг отримати будь-який наставник, котрий працював протягом року в Україні. На відміну від нагороди «Тренер сезону», серед номінантів мали право з'являтися наставники різних збірних України. За умовами конкурсу, при виборі лауреата не мало значення громадянство.

2002[ред.ред. код]

1. В. Грозний («Арсенал» К) — 615 (131+92+38)[1]
2. Є. Кучеревський («Дніпро») — 526 (85+110+51)
3. О. Михайличенко («Динамо» К) — 243 (40+36+51)

2003[ред.ред. код]

1. Є. Кучеревський («Дніпро») — 758[2]
2. О. Михайличенко («Динамо» К) — 412
3. С. Альтман («Чорноморець») — 368

2005[ред.ред. код]

1. О. Блохін (збірна України) — 1375 (436+24+19)[3]
2. С. Альтман («Чорноморець») — 557 (39+160+120)
3. А. Дем'яненко («Динамо» К) — 481 (48+131+75)

2006[ред.ред. код]

1. О. Блохін (збірна України) — 421 (134+8+3)[4]
2. О. Заваров («Арсенал» К) — 172 (19+39+37)
3. О. Протасов («Дніпро») — 152 (12+40+36)

2010[ред.ред. код]

1. М. Маркевич («Металіст») — 235[5]
2. П. Яковенко (молодіжна збірна України) — 161
3. В. Кварцяний («Волинь») — 77

2011[ред.ред. код]

1. М. Маркевич («Металіст») — 163 (38+19+11)[6]
2. Н. Павлов («Ворскла») — 127 (22+22+17)
3. Ю. Максимов («Кривбас») — 79 (7+17+24)

2012[ред.ред. код]

1. М. Луческу («Шахтар» Д) — 336 (91+24+9)[7]
2. Х. Рамос («Дніпро») — 180 (20+44+32)
3. М. Маркевич («Металіст») — 146 (11+42+29)

2013[ред.ред. код]

1. М. Фоменко (збірна України) — 373 (106+24+7)[8][9]
2. Р. Григорчук («Чорноморець») — 208 (22+48+46)
3. М. Маркевич («Металіст») — 151 (15+37+32)

2014[ред.ред. код]

1. С. Ребров («Динамо» К) — 190 (37+29+21)[10]
2. Ю. Вернидуб («Зоря») — 126 (20+25+16)
3. М. Фоменко (збірна України) — 68 (14+9+8)

Інші лауреати звання[ред.ред. код]

2004 — Олег Блохін (збірна України)[11]

2007 — Олег Протасов («Дніпро»)[12]

2008 — Мирон Маркевич («Металіст»)[13]

2009 — Мирон Маркевич («Металіст»)[14]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • загальна кількість тренерів-переможців — 7;
  • загальна кількість команд-переможниць — 6;

Тренер року в Україні, Держкомітет фізкультури та спорту України[ред.ред. код]

Тренер року в Україні — футбольна нагорода, що вручається Комітетом (із 1990-го — Державним) фізкультури та спорту України. У 1957—1993 роках приз міг отримати будь-який наставник, котрий працював в Україні. З 1994-го лауреатом може стати український тренер, попри чемпіонат, у якому він працює. З 1976-го має альтернативну офіційну назву — «Приз ім. Олега Ошенкова». Загалом у конкурсі перемагали 27 наставників, найбільше — 13 разів — Валерій Лобановський.

Лауреати[ред.ред. код]

Рік Тренер року (команда)
1957 Віктор Шиловський («Динамо»)
1958 Віктор Шиловський («Динамо»)
1959 Віктор Жилін («Локомотив»)
1960 В'ячеслав Соловйов («Динамо»)
1961 В'ячеслав Соловйов («Динамо»)
1962 Олег Ошенков («Шахтар»)
1963 Олег Ошенков («Шахтар»)
1964 Віктор Маслов («Динамо»)
1965 Віктор Маслов («Динамо»)
1966 Віктор Маслов («Динамо»)
1967 Віктор Маслов («Динамо»)
1968 Віктор Маслов («Динамо»)
1969 Ернест Юст («Карпати»)
1970 Ернест Юст («Карпати»)
1971 Олександр Севидов («Динамо»)
1972 Герман Зонін («Зоря»)
1973 Олег Базилевич («Шахтар»)
1974 Валерій Лобановський + Олег Базилевич («Динамо»)
1975 Валерій Лобановський + Олег Базилевич («Динамо», національна збірна СРСР)
1976 Ернест Юст («Карпати»)
1977 Валерій Лобановський («Динамо»)
1978 Володимир Сальков («Шахтар»)
1979 Віктор Носов («Шахтар»)
1980 Валерій Лобановський («Динамо»)
1981 Валерій Лобановський («Динамо»)
1982 Валерій Лобановський («Динамо», національна збірна СРСР)
1983 Володимир Ємець («Дніпро»)
1984 Володимир Ємець («Дніпро»)
1985 Валерій Лобановський («Динамо»)
1986 Валерій Лобановський («Динамо», національна збірна СРСР)
1987 Євген Кучеревський («Дніпро»)
1988 Анатолій Бишовець (олімпійська збірна СРСР)
1989 Євген Кучеревський («Дніпро»)
1990 Валерій Лобановський («Динамо», національна збірна СРСР)
1991 Віктор Прокопенко («Чорноморець»)
1992 Анатолій Заяєв («Таврія»)
1993 Михайло Фоменко («Динамо»)
1994 Леонід Буряк («Нива» Т. + «Чорноморець»)
1995 Леонід Буряк («Чорноморець»)
1996 В'ячеслав Грозний («Дніпро»)
1997 Валерій Лобановський («Динамо»)
1998 Валерій Лобановський («Динамо»)
1999 Валерій Лобановський («Динамо»)
2000 Валерій Лобановський («Динамо», національна збірна України)
2001 Віктор Прокопенко («Шахтар»)
2002 В'ячеслав Грозний («Арсенал»)
2003 Євген Кучеревський («Дніпро»)
2004 Євген Кучеревський («Дніпро»)
2005 Олег Блохін (національна збірна України)
2006 Олег Блохін (національна збірна України)
2007 Олег Протасов («Дніпро»)
2008 Мирон Маркевич («Металіст»)
2009 Микола Павлов («Ворскла»)
2010 Павло Яковенко (молодіжна збірна України)
2011 Мирон Маркевич («Металіст»)
2012 Мирон Маркевич («Металіст»)
2013 Михайло Фоменко (національна збірна України)
2014 Сергій Ребров («Динамо»)
2015 Михайло Фоменко (національна збірна України)
2016 Юрій Вернидуб («Зоря»)
2017 Юрій Вернидуб («Зоря»)

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Газета «Український футбол» за 1 липня 2010 року, № 94
  • Газета «Молодь України» за 6 червня 2012 року, № 40
  • Газета «Копейка» (Біла Церква) за 11 грудня 2013 року, № 50
  • Газета «Український футбол» за 13 грудня 2013 року, № 102 (2862)
  • Газета «Український футбол» за 19 грудня 2014 року, № 97 (2964)
  • Газета «Український футбол» за 2 серпня 2016 року, № 54 (3115)
  • Газета «Український футбол» за 20 грудня 2016 року, № 89-90

Посилання[ред.ред. код]

П’ять номінацій + «33 найкращих»
Марлос, Пятов, Хацкевич, Циганков і Можаровський — лауреати сезону!