Трепавлов Вадим Вінцерович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трепавлов Вадим Вінцерович
Файл:Трепавлов
Народився 10 грудня 1960(1960-12-10)[1]
Свердловськ, РРФСР, СРСР
Помер 31 березня 2023(2023-03-31) (62 роки)
Москва, Росія[2]
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність історик, викладач університету, науковий співробітник, тюрколог
Alma mater Уральський державний університет імені О. М. Горького (1983)
Галузь історія Росії[3]
Заклад Інститут російської історії РАНd
Вчене звання професор[d]
Науковий ступінь доктор історичних наук (2002)
Нагороди

Вадим Вінцерович Трепавлов (нар. 10 грудня 1960, Свердловськ — 31 березня 2023, Москва) — російський історик, тюрколог, професор, кандидат історичних наук (1988), доктор історичних наук (2002). Головний науковий співробітник Інституту російської історії РАН, керівник Центру історії народів Росії та міжетнічних відносин.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї службовця. У 1983 році закінчив історичний факультет Уральського державного університету. У 1988 році захистив кандидатську дисертацію «Соціально-політична спадкоємність в державному ладі Монгольської імперії ХІІІ ст.».

У 1987-1988 роках був науковим співробітником Інституту історії і археології Урв АН СРСР, з 1988 року — співробітник Інституту історії СРСР. У 2002 році захистив докторську дисертацію «Історія Ногайської Орди».

Входить до складу експертної ради ВАК РФ з історії (з 2013 року). Є членом спеціалізованої вченої ради по історії Росії до XX століття ІРІ РАН, членом редколегій журналів «Російська історія», «Этнографическое обозрение», «Вісник Калмицького інституту гуманітарних досліджень РАН», а також членом редколегій періодичних збірників «Історія народів Росії в дослідженнях і документах» та «Тюркологического збірника».

Помер 31 березня 2023 року у Москві[4].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Премія Європейської ради для молодих учених (1993)
  • Макар'євська премія у номінації «Історія Росії» (2009) за працю ««Білий цар»: образ монарха і уявлення про підданстві у народів Росії XV-XVIII ст.»[5]
  • Заслужений діяч науки Карачаєво-Черкеської Республіки (2014)
  • Лауреат Державної премії Республіки Татарстан в галузі науки і техніки (2016)
  • Лауреат премії ім. Хусаїна Фаїзханова (2017)

Неодноразово отримував дослідні та видавничі гранти Російського гуманітарного наукового фонду (РГНФ).

Наукова діяльність і праця[ред. | ред. код]

Ним написано понад 600 наукових праць з історії Росії.

Напрями наукових досліджень: історія народів Надволжя, Сибіру, Передкавказзя, Центральної Азії, історія входження народів й регіонів до складу Росії, міжетнічні відносини.

При аналізі подій минулого бажано намагатися йти від усіляких пристрастей - політичних, етнічних та інших. Приклад останніх півтора десятиліть показує, що "етнічно орієнтована" наука залишає убоге враження. На цьому терені немає і не може бути наукового прогресу, тому процвітають домисли і фальсифікації. Більш-менш зрозуміло, коли авторами таких творів рухають міркування заробітку або кар'єри. Але історики, що щиро сповідують етноцентризм, - це жалюгідне видовище. За час моєї роботи в науці я багато разів переконувався: чим більше людина зациклена на велич історії виключно свого народу, тим менше він професійний як історик.

Дисертація[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

Трепавлов В. В. Государственный строй Монгольской империи XIII в. (проблема исторической преемственности). М.: Восточная литература, 1993. 168 с.

Трепавлов В. В. Ногаи в Башкирии, XV—XVII вв. Княжеские роды ногайского происхождения. Уфа: Урал. науч. центр РАН, 1997. 72 с. (Материалы и исследования по истории и этнологии Башкортостана. № 2)

Трепавлов В. В. Национальные окраины Российской империи. Становление и развитие системы управления М.: Славянский диалог, 1998. 416 с. (в соавт., отв. ред.)

Трепавлов В. В. История Ногайской Орды. — М.: Восточная литература, 2002. — 752 с. — ISBN 5-02-018193-5.

Россия и Северный Кавказ: 400 лет войны? М.: Инст. росс. ист. РАН, 1998. 37 с.; Lewiston; Queeston; Lampeter: The Edition Meller Press, 1999. 38 р. (в соавт., отв. ред.)

Русское население национальных окраин России XVII—XX вв. М.: Славянский диалог, 2000. 320 с. (в соавт., отв. ред.)

Война и ислам на Северном Кавказе XIX—XX вв. М.: Инст. росс. ист. РАН, 2000. 54 с. (в соавт., отв. ред.)

Посольская книга по связям России с Ногайской Ордой (1576 г.) / Подгот. к печ., введ., коммент. В. В. Трепавлова; Институт российской истории РАН. — М.: ИРИ РАН, 2003. — 96 с. — 300 экз. — ISBN 5-8055-0117-1.

Присоединение Среднего Поволжья к Российскому государству. Взгляд из XXI века // Стенограмма «Круглого стола» в Институте российской истории РАН, 14 ноября 2002 г. / Под ред. А. Н. Сахарова, В. В. Трепавлова. — М., 2003.

Российская многонациональная цивилизация: Единство и противоречия / Отв. ред. В. В. Трепавлов. — М.: Наука, 2003. — 378 c.

Посольские книги по связям России с Ногайской Ордой (1551—1561 гг.) / Ред. Д. А. Мустафина, В. В. Трепавлов; Ред. Миркасым Усманов. — Казань, Татарское книжное издательство, 2006. — 392 с.

Трепавлов В. В. «Белый царь»: Образ монарха и представления о подданстве у народов России XV-XVIII вв. — М.: Восточная литература, 2007. — 256 с. — 1000 экз. — ISBN 5-02-018517-5.

Трепавлов В. В. Золотая Орда в XIV столетии / Отв. ред. А. В. Малов. — М.: Квадрига, 2010. — 72, [4] с. — (Музейная библиотека). — 1000 экз. — ISBN 978-5-91791-029-1.

Трепавлов В. В. Тюркские народы средневековой Евразии: Избранные труды. — Казань: Фолиант, 2011. — 252 с. — 500 экз.

Трепавлов В. В. Сибирский юрт после Ермака: Кучум и Кучумовичи в борьбе за реванш / Институт российской истории РАН. — М.: Восточная литература, 2012. — 232 с. — 800 экз. — ISBN 5-02-036502-5.

Трепавлов В. В. «Орда самовольная»: Кочевая империя ногаев XV—XVI веков. — М.: Квадрига, 2013. — 224 с. — (Исторические исследования). — 600 экз. — ISBN 978-5-91791-021-5.

Трепавлов В. В., Беляков А. В. Сибирские царевичи в истории России. СПб.: Издательство Олега Абышко, 2018.

Трепавлов В. В. Степные империи Евразии: монголы и татары. — 2-е изд. — М.: Квадрига, 2018. — 368 с. — (Исторические исследования). ISBN 978-5-91791-259-2

Статті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ AlKindi
  2. ↑ Скончался известный тюрколог Вадим Трепавлов
  3. ↑ Czech National Name Authority Database as Linked Data, Báze národních jmenných autorit v podobě propojených dat
  4. ↑ https://iriran.ru/node/3014
  5. ↑ Святейший Патриарх Кирилл возглавил церемонию вручения Макариевских премий 2009 года. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 3 травня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Трепавлов_Вадим_Вінцерович&oldid=40425685