Перейти до вмісту

Третьяк Владислав Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Владислав Третьяк

Третяк у травні 2008
Народився 25 квітня 1952(1952-04-25) (72 роки)
Оруд'єво, РРФСР, СРСР
Позиція Воротар
Хват Лівий
Проф. клуби ХК ЦСКА Москва
Нац. збірна СРСР СРСР
Драфт НХЛ 138 загалом, 1983
Монреаль Канадієнс
Ігрова кар'єра 1968 — 1984
Зала слави, 1989
CMNS: Третьяк Владислав Олександрович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Третьяк.

Третьяк Владислав Олександрович (25 квітня 1952, с. Оруд'єво, Дмитровський район, Московська область, РРФСР, СРСР) — видатний радянський хокеїст, воротар.[1][2] Багато експертів уважають Третьяка одним з найвидатніших воротарів в історії хокею із шайбою.

У період з 1969 по 1984 роки захищав ворота команди ЦСКА і збірної Радянського Союзу. У матчах чемпіонату СРСР зіграв 482 матчі, на чемпіонатах світу та Олімпійських Іграх — 117 ігор. У турнірах Кубка Канади — 11 матчів. Входить до Символічної збірної століття ІІХФ.

З грудня 2003 року — депутат Державної думи РФ четвертого скликання. З 2006 року — президент Федерації хокею Росії. Полковник запасу ЗС РФ.

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Триразовий олімпійський чемпіон (1972, 1976, 1984), срібний призер Зимових Олімпійських ігор 1980.
  • 10-разовий чемпіон світу (1970, 1971, 1973, 1974, 1975, 1978, 1979, 1981, 1982, 1983), срібний призер ЧС 1972 і 1976, бронзовий призер ЧС 1977.
  • 9-разовий чемпіон Європи (1970, 1973, 1974, 1975, 1978, 1979, 1981, 1982, 1983), срібний призер ЧЄ 1971, 1972 і 1976, бронзовий призер ЧЄ 1977.
  • Володар Кубка Канади 1981, учасник розіграшу Кубка Канади 1976.
  • Учасник Суперсерії-72, Суперсерії-74 і Суперсерії-76.
  • Володар Кубка Виклику 1979.
  • Перший європейський хокеїст, представлений у Залі хокейної слави Національної хокейної ліги в Торонто.
  • Найкращий хокеїст XX століття за версією Міжнародної федерації хокею.
  • Заслужений майстер спорту СРСР (1971).
  • Владислав Третьяк 5 разів визнавався найкращим хокеїстом СРСР, тричі найкращим хокеїстом Європи, чотири рази найкращим воротарем світових першостей.
  • 13-разовий чемпіон СРСР (1970—1973, 1975, 1977—1984), срібний призер чемпіонатів СРСР 1974, 1976 в складі клубу ЦСКА.
  • Володар Кубка СРСР 1969 і 1973, фіналіст розіграшу Кубка СРСР 1976.
  • У 1997 році серед перших був уведений до Зали слави ІІХФ.
  • Увійшов до символічної збірної століття «Centennial All-Star Team» Міжнародної федерації хокею з шайбою.
  • Член Зали хокейної слави.
Спортивні медалі
Представник СРСР СРСР
Чоловічий хокей на льоді
Олімпійські ігри
Золото 1972 Саппоро Хокей
Золото 1976 Інсбрук Хокей
Срібло 1980 Лейк-Плесід Хокей
Золото 1984 Сараєво Хокей
Чемпіонат світу
Золото 1970 Швеція Хокей
Золото 1971 Швейцарія Хокей
Срібло 1972 Чехословаччина Хокей
Золото 1973 СРСР Хокей
Золото 1974 Фінляндія Хокей
Золото 1975 Західна Німеччина Хокей
Срібло 1976 Польща Хокей
Бронза 1977 Австрія Хокей
Золото 1978 Чехословаччина Хокей
Золото 1979 СРСР Хокей
Золото 1981 Швеція Хокей
Золото 1982 Фінляндія Хокей
Золото 1983 ФРН Хокей
Державні нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» — 2002
Орден Пошани
Орден Пошани
Орден Леніна — 1978 Орден Трудового Червоного Прапора — 1984 Орден Дружби народів  — 1981
Орден «Знак Пошани»  — 1975
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР

Статистика

[ред. | ред. код]

Клубні виступи

[ред. | ред. код]
Сезон Клуб Ліга
І В П Н Хв ПГ ІБГ ПГГ
1968–69 ЦСКА (Москва) СРСР 3 — — — — 2 — 0.67
1969–70 ЦСКА (Москва) СРСР 34 — — — — 76 — 2.24
1970–71 ЦСКА (Москва) СРСР 40 — — — — 82 — 2.03
1971–72 ЦСКА (Москва) СРСР 30 — — — — 78 — 2.60
1972–73 ЦСКА (Москва) СРСР 30 — — — — 80 — 2.67
1973–74 ЦСКА (Москва) СРСР 27 — — — — 94 — 3.48
1974–75 ЦСКА (Москва) СРСР 35 — — — — 104 — 2.97
1975–76 ЦСКА (Москва) СРСР 33 — — — — 100 — 3.03
1976–77 ЦСКА (Москва) СРСР 35 — — — — 98 — 2.80
1977–78 ЦСКА (Москва) СРСР 29 — — — — 72 — 2.48
1978–79 ЦСКА (Москва) СРСР 40 — — — — 111 — 2.78
1979–80 ЦСКА (Москва) СРСР 36 — — — — 85 — 2.36
1980–81 ЦСКА (Москва) СРСР 18 — — — — 32 — 1.78
1981–82 ЦСКА (Москва) СРСР 41 34 4 3 2295 65 6 1.70
1982–83 ЦСКА (Москва) СРСР 29 25 3 1 1641 40 6 1.46
1983–84 ЦСКА (Москва) СРСР 22 22 0 0 1267 40 4 1.89
Разом у СРСР 482  — ! — ! — ! — ! 1158  — ! 2.31

Збірна

[ред. | ред. код]
Рік Команда Турнір І В П Н Хв ПГ ІБГ ПГГ
1968 СРСР ЮЧЄ 1 — — — 20 1 0 3.00
1969 СРСР ЮЧЄ 2 — — — — — — —
1970 СРСР ЮЧЄ 2 — — — — — — —
1970 СРСР ЧС 6 — — — 215 4 — 1.12
1971 СРСР ЮЧЄ 3 — — — 180 5 — 1.67
1971 СРСР ЧС 5 — — — 241 6 — 1.49
1972 СРСР ОІ 4 — — — 240 10 — 2.50
1972 СРСР ЧС 8 — — — 430 15 — 2.09
1972 СРСР СС 8 — — — 480 31 — 3.87
1973 СРСР ЧС 7 — — — 420 14 — 2.00
1974 СРСР ЧС 8 — — — 440 12 — 1.64
1974 СРСР СС 7 — — — 420 25 — 3.57
1975 СРСР ЧС 8 — — — 449 18 — 2.41
1976 СРСР ОІ 4 — — — 240 10 — 2.50
1976 СРСР ЧС 10 — — — 577 19 — 1.98
1976 СРСР КК 5 — — — 300 14 — 2.80
1977 СРСР ЧС 9 — — — 482 17 — 2.12
1978 СРСР ЧС 8 — — — 480 21 — 2.63
1979 СРСР ЧС 7 — — — 407 12 — 1.77
1980 СРСР ОІ 5 — — — 220 9 — 2.45
1981 СРСР ЧС 7 — — — 420 13 — 1.86
1981 СРСР КК 6 — — — 360 8 — 1.33
1982 СРСР ЧС 8 — — — 464 19 — 2.46
1983 СРСР ЧС 7 — — — 420 4 — 0.57
1984 СРСР ОІ 6 — — — 360 4 — 0.67
Разом на ОІ 19  — ! — ! — ! 1060 33  — ! 1.87
Разом на ЧС 98  — ! — ! — ! 5445 174  — ! 1.92

Міжнародні санкції

[ред. | ред. код]

Через вторгнення Росії в Україну перебуває під персональними міжнародними санкціями різних країн.[3]

З 23 лютого 2022 року перебуває під санкціями всіх країн Європейського союзу.[4]

З 11 березня 2022 року перебуває під санкціями Великої Британії.

З 24 березня 2022 року перебуває під санкціями Сполучених Штатів Америки.[5]

З 25 лютого 2022 року перебуває під санкціями Швейцарії.[6]

З 4 травня 2022 року перебуває під санкціями Австралії.[7]

З 12 квітня 2022 року перебуває під санкціями Японії.[8]

З 7 вересня 2022 року перебуває під санкціями України.[9]

З 3 травня 2022 року перебуває під санкціями Нової Зеландії.

24 лютого 2023 року внесений до санкційного списку Канади, як «еліта і близький соратник режиму».

Кіновтілення

[ред. | ред. код]

2007 — «Валерій Харламов. Додатковий час» (Росія), режисер Юрій Корольов (Стааль), актор Дмитро Аросьєв.

2012 — «Хокейні ігри» (Росія), режисер Ксенія Кондрашина, актор Андрій Ворошилов.

2013 — «Легенда № 17» (Росія), режисер Микола Лебедєв, актор Олександр Пахомов.

2014 — «Слава» (Росія), режисер Антон Азаров, актор Михайло Шамігулов.

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Батько — Олександр Дмитрович (1923—2004), військовий льотчик, служив в авіаційній дивізії особливого призначення (гарнізон Чкаловський у Підмосков'ї), майор.
  • Мати — Віра Петрівна (1921—2004), вчитель фізкультури, грала в хокей із м'ячем на першості Москви у складі жіночої команди «Металург». Ветеран Німецько-радянської війни.
  • Дружина (з 23 серпня 1972 року) — Тетяна Євгенівна (нар. 1950).
    • Син Дмитро Владиславович Третяк (нар. 1973), стоматолог.
      • Онук Максим Дмитрович Третяк (нар. 1996), хокеїст, воротар. Захищає ворота хокейного клубу Сочі.
    • Дочка Ірина Владиславівна Третяк (нар. 1976), юрист,[10]
      • Онука Анна Сергіївна Ємшанова (нар. 2001)
      • Онука Марія Сергіївна Ємшанова (нар. 2006).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Биография на сайте Вести.Ru. 11 січня 2010. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 16 лютого 2010.
  2. ↑ Григорий Саркисов, Дмитрий Ерисов. (12 грудня 2006). Ледовый дворец - грядущих побед творец. Архів оригіналу за 29 серпня 2011. Процитовано 16 лютого 2010.
  3. ↑ ТРЕТЬЯК Владислав Олександрович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 4 квітня 2023. [Архівовано 2023-04-04 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Search results - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 4 квітня 2023.
  5. ↑ Recent Actions | Office of Foreign Assets Control. ofac.treasury.gov (англ.). Процитовано 4 квітня 2023.
  6. ↑ SECO, Staatssekretariat für Wirtschaft. Massnahmen im Zusammenhang mit der Situation in der Ukraine. www.seco.admin.ch (нім.). Процитовано 4 квітня 2023.
  7. ↑ Australia and sanctions.
  8. ↑ ウクライナ情勢に関する外国為替及び外国貿易法に基づく措置について (PDF).
  9. ↑ Указ Президента України №637/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони У країни від 7 вересня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»». Президент України. 7 вересня 2022. Архів оригіналу за 9 вересня 2022. Процитовано 13 лютого 2025.
  10. ↑ Владислав Третьяк. web.archive.org. 19 лютого 2014. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 15 липня 2024. [Архівовано 2014-02-19 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Третьяк Владислав Олександрович
Хокеїст Це незавершена стаття про хокеїста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Третьяк_Владислав_Олександрович&oldid=44615829