Третя стать

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Третя стать або третій гендер ― термін, який використовують для опису людей, які не ідентифікують себе ні як чоловік, ні як жінка, а також людей, які зараховують себе або зараховуються суспільством до іншого гендеру, не вкладається в двійкову систему розуміння статі. Під терміном «третій» як правило розуміється «інший», оскільки деякі антропологи і соціологи описують «четвертий», «п'ятий», і навіть «деякі» гендери.[1][2][3][4]

Третя стать в традиційних і сучасних культурах[ред. | ред. код]

Для різних культур або окремих осіб третя стать може розумітися по-різному, наприклад, як проміжний стан між чоловіком і жінкою, як стан буття («дух чоловіки в тілі жінки»), як стан заперечення обох статей, як здатність перетинати, перетікати або змінювати стать, як інша категорія, взагалі не залежить від категорій «чоловік» і «жінка».

Термін використовується для опису специфічних ідентичностей в ряді сучасних традиційних культур: Хіджра в Індії, Бангладеш та Пакистані, фаафафіне, факалеіті, маху, вакавахіне, акаваіне в Полінезії [5], катой в Таїланді, бердаші в культурі індіанців Північної Америки, Муксу в Мексиці [6], чібадос, ештайм, машога, мангаіко в Африці[7][8][9] , клятвені діви в Албанії , Вірджинія в Чорногорії , феммініеллі в неаполітанської традиції Італії[10] , бакла в Філіппінах[11], Варія, Бісс, калалаі, Калабан[12][13] в бугійскій культурі Сулавесі в Індонезії, Ханіт в Омані[14], сіпінікі в культурі інуїтів[15][16] в Канаді та інших.

У сучасному західному суспільстві також розглядаються ряд трансгендерних і інтерсекс ідентичностей: гендерквір, шімейл, бігендер і т.д.

Бердаш з народу зуні

Люди третьої статі в культурі різних племен індіанців Північної Америки, які є представниками однієї біологічної статі, але які приймають гендерну ідентичність іншого, називаються бердашами (від фр. berdaches) або «людьми з двома душами» (англ. two-spirit або two spirit, від оджибве niizh manidoowag). Вважається, що феномен Бардаша часто зустрічався в Америці, і представлений в кожному великому племені від ірокезів на північному сході і вздовж усього східного узбережжя до племен піма, навахо, іллінойс, арапахо і мохаве на Великих рівнинах; в племенах яки і сапотеков в Мексиці, в декількох американських племенах і серед ескімосів Аляски. Дане явище як «третя стать» було задокументовано антропологами не менше ніж у 155 північноамериканських племен[17]. Бердаші-чоловіки ― шановані в індіанських племенах люди, які часто ставали цілителями, правознавцями, радниками, знахарями, жерцями і чаклунами.

Поняття часткової і повної зміни статі широко були поширені у чукотських шаманів . «М'який чоловік» означав людину, перевтілену в істоту жіночої статі, а «чоловікоподібна жінка» - чоловічого. Подібні перетворення могли відбуватися у молодих шаманів в ранній юності і представляти із себе кілька стадій - від легкого наслідування і носіння одягу протилежної статі до повного перетворення, де юнак вже повністю втрачає звички і навички своєї статі, набуваючи жіночі звички і нахили. Вважалося, що «м'який чоловік», володіючи жіночими якостями, був вправний у всіх видах шаманства. Люди зміненої статі також зустрічалися у племен Північно-Східної Сибіру - камчадалов, коряків, нівхів, юкагиров, азійських ескімосів, ітельменів, алеутів, а також у жителів острова Кадьяк в Беринговому морі[18][19]. Вони повинні були займатися жіночими роботами, їм заборонялося користуватися зброєю, полювати, входити в житло через чоловічий вхід.[20]. Якути також використовували елементи жіночого одягу в шаманських практиках. Такі шамани носили жіноче плаття і по-жіночому заплітали своє довге волосся.[21]

Геродот і Псевдо-Гіппократ розповідають про скіфських жерців - енареєм, що страждали «жіночою хворобою», - коли чоловіки ставали жіночними за характером, надягали жіночі сукні і виконували жіночі види робіт. Енареї вважалися найекзотичнішій корпорацією серед скіфського жрецтва і привертали до себе найбільшу увагу; вони були пов'язані з культом богині Афродіти ― Артімпаси[22]. Саме слово «Енарей» фахівці з іранськх мов пояснюють похідним від кореня «нар» («чоловік»): «Енарей» має означати "не-чоловік»[23]. Енареї перетворювалися на жінок і вели жіночий образ життя, мали спадковий дар. Їх ритуали рясніли екстатичними елементами, а «Учителем жіночої хвороби для інших скіфів» вважався Анахарсіс, що прославився своєю мудрістю, який сам став жінкоподібним в Елладі.[24]

Ардханарішвара

У ведичній літературі Стародавньої Індії стать людини чітко розділена на три окремі категорії (prakriti): пумс-пракріті - чоловіча стать, стри-пракріті - жіноча стать і тритья-пракріті - третю стать[25][26]. Найчисленнішими представниками третьої статі були люди з гомосексуальною орієнтацією, а також трансгендери, інтерсекс-люди і т. д. Категорію третьої статі відносили також до численної соціальної групи, відомої як «нейтральна стать», що має назву напумсака - ті, які не беруть участі в продовженні роду. Є п'ять різних типів людей напумсака: дотримуються целібату, діти, люди похилого віку, імпотенти, люди третьої статі[27].

Згадки про «третю стать» є в текстах індійських духовних традицій і вчень: індіузм (Нарада-смріті, Сушрута Самхіта, Ману-смріті, Камасутра, Яджнавалкья-смріті, Чарака-Самхита, Артхашастра, Магабхарата, Шветашватара-упанішада , Бхаґавата-Пурана, Бріхат-Джатака, Варахаміхіра, Дхарма-шастри і тд), джайнізм [28], буддизм [29]. Веди, є священними писаннями індуїзму, стверджують, що всі три статі (чоловіча, жіноча і третя стать) визначаються вже в момент зачаття (Ману-смріті 3.49, 3.3.4; Сушрута Самхіта, Аштанга хрідая Самхита 2.5). У медичних текстах Аюрведа описані конкретні причини появи третьої статі (Сушрута-Самхіта 3.2.38, 42-43, Чарака-Самхіта 4.4.30-31).

В цілому, ведичні писання налічують понад 55 типів третьої статі - 8 типів напумса, 5 типів кліба, 20 типів шандха, 10 типів настрія, 14 типів панда і т. д.[26] У Кама-шастрах (Камасутра 2.9.1) говориться, що люди третьої статі бувають двох видів, в залежності від свого чоловічого або жіночого зовнішнього вигляду. Гомосексуальні чоловіки кліба (гей), а жінки - свайріні (лесбійка ). Кожна з цих вищевказаних груп поділяється на 2 категорії в залежності від схильності до чоловічої або жіночої поведінки - чоловічі та жіночі кліба; чоловічі та жіночі свайріні, а також на додаткові підкатегорії.

Шандха і шандхі відносяться до представників третьої статі і за сучасною гендерною класифікацією називаються трансгендерами [26]. Шандха повністю не ототожнювали себе зі своїм біологічним гендером і ідентифікували себе як представники протилежної статі, зовні намагаючись бути схожим на них, прикриваючи свої фізичні статеві особливості. На відміну від кліба і свайріні, шандха не поділяли гомосексуальних стосунків. Напумса - люди, що народилися з частиною чоловічих і жіночих геніталій, відомі сьогодні як інтерсекс-люди. До цієї категорії також можуть належати будь-які представники третьої статі, які не можуть мати потомства. Камі - бісексуальні люди, здатні виробляти потомство і не володіють характером напумса (третьої статі і інших сексуально нейтральних людей).

Буддійський канон теж не передбачає наявність лише двох статей: чоловічого і жіночого, і вказує на інші види статей, такі як «чоловік як жінка» (вепурісіка)[30], сексуально невизначені (самбхінна)[31] і андрогіни (убхатовьянджанака) [32]. У Віная-пітака ― першої з трьох частин Тапітаки, визначені чотири гендерних типи: чоловічий, жіночий, убхатобьянджанака і пандака. У палійскій літературі зазначено п'ять видів пандакі: асіттакапандака (asittakapandaka), уссуяпандака (ussuyapandaka), опаккамікапандака (opakkamikapandaka), паккхапандака (pakkhapandaka), напумсакапандака (napumsakapandaka)[33][34][35].

Юридичне визнання третьої статі[ред. | ред. код]

У ряді держав світу «третя стать» має офіційний статус:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Roscoe, Will (2000). Changing Ones: Third and Fourth Genders in Native North America. Palgrave Macmillan (June 17, 2000) ISBN 0-312-22479-6
    See also: Trumbach, Randolph (1994). London’s Sapphists: From Three Sexes to Four Genders in the Making of Modern Culture. In Third Sex, Third Gender: Beyond Sexual Dimorphism in Culture and History, edited by Gilbert Herdt, 111-36. New York: Zone (MIT). ISBN 978-0-942299-82-3
  2. ↑ Graham, Sharyn (2001), Sulawesi’s fifth gender [Архівовано 26 листопада 2014 у Wayback Machine.], Inside Indonesia, April-June 2001.
  3. ↑ Martin, M. Kay and Voorhies, Barbara (1975). Supernumerary Sexes, chapter 4 of Female of the Species (New York: Columbia University Press, 1975), 23.
  4. ↑ McGee, R. Jon and Richard L. Warms 2011 Anthropological Theory: An Introductory History. New York, McGraw Hill.
  5. ↑ National fono for Pacific "third sex" communities,. Media release from New Zealand Aids Foundation, August 5, 2005. Архів оригіналу за 16 грудня 2005. Процитовано 10 березня 2021.
  6. ↑ Lynn Stephen. Sexualities and Genders in Zapotec Oaxaca. Latin American Perspectives. 29(2)41–59
  7. ↑ Bleys, Rudi C. (1995). The Geography of Perversion: Male-to-Male Sexual Behavior Outside the West and the Ethnographic Imagination, 1750-1918. New York University Press. ISBN 9780814712658
  8. ↑ Donham, Donald (1990). History, Power, Ideology. Central Issues in Marxism and Anthropology, Cambridge
  9. ↑ Megan Sinnott (January 2004). Toms and Dees: Transgender Identity and Female Same-Sex Relationships in Thailand. University of Hawaii Press. p. 39. ISBN 978-0-8248-2852-3. Towles, Joseph A. (1993). Nkumbi initiation: Ritual and structure among the Mbo of Zaire, Musée royal de l'Afrique Centrale (Tervuren, Belgique)
  10. ↑ Charlie McNabb. Nonbinary Gender Identities: History, Culture, Resources / Library of Congress Cataloging-in-Publication Data. — USA, Rowman & Littlefield, 8 дек. 2017 г. — 304 с. — ISBN 9781442275522.
  11. ↑ Nanda, Serena (1999). Gender Diversity: Crosscultural Variations. Waveland Pr Inc, 7 October 1999. ISBN 1-57766-074-9
  12. ↑ Oostvogels, Robert (1995). The Waria of Indonesia: A Traditional Third Gender Role, in Herdt (ed.), op cit
  13. ↑ Graham Davies, Sharyn (2006). Challenging Gender Norms: Five Genders Among Bugis in Indonesia. Case Studies in Cultural Anthropology. Thomson Wadsworth. p. xi. ISBN 978-0-495-09280-3. OCLC 476076313
  14. ↑ Wikan, Unni (1991). The Xanith: a third gender role? in Behind the veil in Arabia: women in Oman. Chicago: University of Chicago Press
  15. ↑ Chiland, Colette (2003-01-01). Transsexualism: Illusion and Reality. SAGE. p. 28. ISBN 978-1-4129-0264-9.
  16. ↑ Stern, Pamela R. (2010-06-16). Daily Life of the Inuit. ABC-CLIO. pp. 11–12. ISBN 978-0-313-36312-2.
  17. ↑ William Roscoe. Changing Ones - Third and Fourth Genders in Native North America / Palgrave Macmillan, a division of Macmillan Publishers Limited. — Palgrave Macmillan. — USA, 1998. — 320 с. — ISBN 978-0-312-22479-0.
  18. ↑ Богораз В. Г. Чукчи и религия. Часть 2. — Глабсевморпуть при СНК СССР. Научно-исследовательская ассоциация Институтов народов севера имени П. Г. Смидовича. Авторизованный перевод с английского. — Ленинград, 1939. — 206 с.
  19. ↑ Е.А. Верещака. «ПРЕВРАЩЕНИЕ ПОЛА» В КУЛЬТУРЕ ЧУКЧЕЙ (PDF). Электронная библиотека Музея антропологии и этнографии им. Петра Великого (Кунсткамера) РАН © МАЭ РАН. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  20. ↑ Мурашко О.А. Востребованные // Материалы международного интердисциплинарного научного симпозиума «Психофизиология и социальная адаптация (нео) шаманов в прошлом и настоящем». — М., 2010. — 24 квітня. — С. 161−170.
  21. ↑ Серошевский В.Л. Якуты. Опыт этнографического исследования. Т. 1. СПб., 1896. 720 с / 631 с
  22. ↑ Геродот. История в 9 книгах / Геродот. – Л.: Наука, 1972. – 600 с./7, IV: 67–68
  23. ↑ О НРАВАХ ЖИТЕЛЕЙ «МЕСТНОСТИ, ЗАНИМАЕМОЙ ОДЕССОЙ» В АНТИЧНЫЕ ВРЕМЕНА / Добролюбський Андрій Олегович – доктор історичних наук, професор кафедри історії України Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені. К. Д. Ушинського»
  24. ↑ Бессонова С.С. Религиозные представления скифов. — Киев : Наукова думка, 1983. — 140 с.
  25. ↑ В ведической литературе существует много примеров этих трех гендерных разделений. См. Srimad Bhagavatam by His Divine Grace A. C. Bhaktivedanta Swami Prabhupada (4.17.26, 8.3.24, 4. 28.61, and 10.1, notes); The Complete Kama Sutra by Alain Danielou (2.9.1); Beneath a Vedic Sky by William R. Levacy (p. 363) and The Laws of Manu by G. Buhler (p. 84, Manusmriti 3.49).
  26. ↑ а б в Amara Das Wilhelm. Tritiya-Prakriti. — United Kingdom : Xlibris Corporation, 2004. — 596 с. — ISBN 9781413435344.
  27. ↑ Согласно всем ведическим текстам по астрологии, эти пять видов людей относятся к нейтральному полу. Основанием этому является их неспособность продолжать род.
  28. ↑ Leonard Zwilling and Michael J. Sweet. "Like a City Ablaze": The Third Sex and the Creation of Sexuality in Jain Religious Literature // University of Texas Press, Journal of the History of Sexuality : journal Article. — 1996. — 24 квітня. Архівовано з джерела 7 лютого 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  29. ↑ Jackson, Peter A. Non-normative sex/gender categories in the Theravada Buddhist Scriptures // ANU Research Publications : working/Technical Paper. — 1996. — 24 квітня. Архівовано з джерела 9 березня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  30. ↑ Vepurisika, Vepurisikā. Pali-English dictionary - Vin. II, 271; III, 129. (Page 649). Wisdom Library.
  31. ↑ Sambhinna, Saṃbhinna. Pali-English dictionary. Wisdom Library. Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 10 березня 2021.
  32. ↑ Karen Derris, Natalie Gummer. Defining Buddhism(s): A Reader. — USA, NY 10017 : First published 2007 by Equinox an Imprint of Acumen. Published 2014 by Routledge, 8 апр. 2016. — 320 с.
  33. ↑ Bunmi Methangkun. Khon Pen kathoey Dai Yaang-rai (How Can People be kathoeys?). — Abhidhamma Foundation. — Bangkok, 1986.
  34. ↑ Peter A. Jackson. Non-normative Sex/Gender Categories in the Theravada Buddhist Scriptures // Australian Humanities Review. — 1996. — 24 квітня. Архівовано з джерела 4 квітня 2017.
  35. ↑ Non-normative Sex/Gender Categories in the Theravada Buddhist Scriptures. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 10 березня 2021.
  36. ↑ Rachel Savage (07 лютого 2019). These 11 US states are now issuing third gender IDs. World Economic Forum. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  37. ↑ Hollie Silverman (1 серпня 2019). 2 more states will offer a 3rd gender option on driver's licenses. CNN. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Третя_стать&oldid=41961246