Перенесення Нерукотворного образу Господа нашого Ісуса Христа
| Нерукотворний образ Господа нашого Ісуса Христа | |
|---|---|
 | |
| Дата появи: | І століття |
| Походження: | Перенесення Нерукотворного образу Господа нашого Ісуса Христа з Едеси до Константинополя |
| Дата святкування: | 16 серпня |
Перенесення образу Христа — народна назва церковного свята, присвяченого спогаду перенесення з Едеси до Константинополя нерукотворного образу Ісуса Христа, що припадає на 16 серпня. Це день, наступний після свята Успіння Богородиці (15 серпня).
Церковне свято[ред. | ред. код]
Згідно зі Священним Переданням, після Хрещення в Йордані Ісус творив багато великих чудес. Слава про Христові чуда дійшла аж до Месопотамії. Важкохворий король Абгар послав до Ісуса свого художника з проханням, щоб Господь прийшов до Едеси та вилікував його. Коли б Ісус не зміг прийти, то просив, щоб художник хоч намалював Його портрет.
Митець намагався намалювати Ісуса, але не зміг, бо Христове лице сяяло потужним світлом. Тоді Ісус притулив полотно до Свого обличчя, яке чудесно відбилося на ньому. Цей нерукотворний образ художник привіз Абгарові, який одразу видужав і навернувся зі своїми підданими до Христової віри. Згодом він помістив цей образ на воротах Едеси, щоб люди вшановували його. За правління грецького імператора Костянтина Багрянородного образ, при якому діялися численні чуда, був урочисто перенесений з Едеси до Царгорода[1].
Українська традиція[ред. | ред. код]
Ані В. Скуратівський, ані О. Воропай не згадують жодних українських обрядів цього дня, лише назву «післясвято Успіння»[2]. У 1990-х роках, ознайомившись з етнографічною літературою, не дочитавшись, що в ній описано, аматори від етнографії придумали кілька Спасів — горіховий, яблучний, медовий. Але це з розряду фантазій. У народі був один Спас — 19 серпня. Лише дуже локально часом свято Маковія 14 серпня називали малим Спасом, розповідає доктор історичних наук і професор Валентина Борисенко[3]. Саме святкувати «горіховий Спас», «Спас на полотні», «хлібний Спас» із різноманітними обрядами — це російська, а не українська традиція[2].
Див. також[ред. | ред. код]
- Перенесення мощів св. Івана Златоустого
- Перенесення мощів св. Миколая Чудотворця
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перенесення з Едеси до Царгорода Нерукотворного образу Ісуса Христа, названого Святим обрусом. ecumenicalcalendar.org.ua. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 20 серпня 2019.
- ↑ а б Вишнівська, Дана. Русифікація традицій спасівських свят. www.religion.in.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 20 серпня 2019.
- ↑ Борисенко, Валентина (18 серпня 2012). Прийшов Спас, бери рукавиці про запас!. Урядовий Кур’єр. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 20 серпня 2019.