Триба (Стародавній Рим)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Триба (лат. tribus, відtribuo- ділю, розділяю) — термін з історії Стародавнього Риму, який вживався у двох значеннях:

  1. Плем'я — згідно з римською традицією, найдавніше населення Риму поділялось на три триби : Рамні (Латини), Тіції (Сабіни) і Луцеріі (Етруски). Спочатку в кожну трибу входило 100, потім — 300 родів. Ці три триби і склали римський народ.
  2. Територіальний і виборчий округ, який мав один голос у трибутних коміціях. Введення територіальних триб приписується царю Сервію Тулію (VI століття до н. е.), який розділив римську територію на 4 міських і 17 сільських триби. Згодом у процесі завоювання Римом Італії число їх зросло до 35 (до 241 до н. е.).

Список 35 римських триб[ред. | ред. код]

Виділено 4 міських триба

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

T. LIVIVS. AB VRBE CONDITA LIBRI(лат.)