Перейти до вмісту

Триба Стародавнього Риму

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Триба (Стародавній Рим))

Триба (лат. tribus, від tribuere — ділити, розділяти, присвячувати)[1][2] — термін з історії Стародавнього Риму, який вживався у двох значеннях:

  1. Первісно, у VIII—VI ст. до н. е., слово tribus позначало плем'я[2] і територію, яке це плем'я займає. Згідно переказів, в часи заснування Риму племен було 3 (Рамнії, Тіції та Луцерії), разом ці триби склали римський народ.[3][⇨]
  2. Територіальний і виборчий округ, який мав один голос у трибутних коміціях. Введення територіальних триб приписується царю Сервію Тулію (VI століття до н. е.), який розділив римську територію на 4 міських і 17 сільських триби. Згодом у процесі завоювання Римом Італії число їх зросло до 35 (до 241 до н. е.).

Племінні триби

[ред. | ред. код]

У VIII ст. до н. е. кілька давньоримських родів утворювали курію, а кілька курій об'єднувалися у трибу. За переказами, кожна триба складалася з 10 курій, а курія, в свою чергу, — з 10 родів.[2]

Кожна триба мала свій вівтар і божество, яке виступало заступником племені і якому поклонялися члени общини. Всі одноплемінники збиралися щороку разом на важливу релігійну церемонію і трапезу, які були присвячені божеству.[4] Таким чином, кожне плем'я було окремою релігійною общиною зі своїм унікальним культом, який, фактично, виключав приєднання сторонніх людей і ставав на заваді об'єднанню кількох триб в одну.[5]

З важливих питань в племені проводилися збори, де приймалися постанови, які регулювали життя триби і яким усі її члени були зобов'язані підкорятися. Племінна община мала своє судилище і право судити одноплемінників.[4]

На чолі кожної триби обирався трибун (лат. tribunus, дав.-гр. φυλοβασιλεύς), який у мирний час представляв своє плем'я в усіх цивільних та релігійних справах, а під час війни здійснював військове командування племінним ополченням.[3]

Дослідники античності, вивчивши політичний лад найдавніших римських племен, прийшли до висновку, що кожна триба мала незалежний устрій і їх об'єднання спочатку не передбачало наявність якоїсь верховної влади.[4] Важливим аспектом об'єднання кількох триб у спільну громадянську общину були повага до культу кожної триби і невтручання у їх внутрішні справи. Тобто, громадянська община мала риси федеративного об'єднання.[5]

Список 35 римських триб

[ред. | ред. код]

Виділено 4 міських триба

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Латинсько-український словник. Сайт «ukrkniga.org.ua» (укр.). Процитовано 21 січня 2024.
  2. а б в ЮЕ, 2004, «Триба».
  3. а б William Smith, 1875, p. 1148‑1152.
  4. а б в Гражданская община древнего мира, 1906, Книга 3, розділ 1.
  5. а б Гражданская община древнего мира, 1906, Книга 3, розділ 3.
  6. а б Тіт Лівій, Історія від заснування міста, Книга X, 9
  7. а б в г Тіт Лівій, Історія від заснування міста, Книга VI, 5
  8. а б Тіт Лівій, Історія від заснування міста, Книга IX, 20
  9. а б Тіт Лівій, Історія від заснування міста, Книга VIII, 17
  10. а б Тіт Лівій, Історія від заснування міста, Книга VII, 15

Джерела

[ред. | ред. код]

Довідники

[ред. | ред. код]

Книжки

[ред. | ред. код]