Трибрахій
| двоскладові | |
|---|---|
| ˘ ˘ | пірихій |
| ˘ ¯ | ямб |
| ¯ ˘ | хорей, трохей |
| ¯ ¯ | спондей |
| трискладові | |
| ˘ ˘ ˘ | трибрахій |
| ¯ ˘ ˘ | дактиль |
| ˘ ¯ ˘ | амфібрахій |
| ˘ ˘ ¯ | анапест |
| ˘ ¯ ¯ | бакхій |
| ¯ ¯ ˘ | антибакхій |
| ¯ ˘ ¯ | амфімакр, кретик |
| ¯ ¯ ¯ | молос |
| чотирискладові | |
| ¯ ˘ ˘ ¯ | хоріямб, хореямб |
| ¯ ˘ ˘ ˘ | пеан, пеон |
Трибрахій (дав.-гр. τρίβραχυς, від «τρίβραχυς» — три, «βραχύς» — короткий) — в античному віршуванні — стопа на три мори, що складається з трьох коротких складів (U U U), застосовувалася як варіація рівнозначних їй стоп ямба та хорея. У новітньому віршуванні цей термін використовується на позначення відсутнього наголосу у стопі амфібрахія чи анапеста, найчастіше на першій стопі дактиля. У поезії XX століття така особливість спостерігається і в середині верса.
- Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю. Ковалів: У 2 т. / К., 2007, том 2. — С. 498.
- Трибрахій // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 498.